Сачко Василь Вікторович
| Сачко Василь Вікторович | |
| |
Васи́ль Ві́кторович Сачко́ (3 травня 1975, Старомлинівка, Великоновосілківський район, Донецька область, УРСР) — колишній український футболіст, нападник, головний тренер луцької «Волині». Виходець із аматорського футболу[1], постійно на професіональному рівні почав грати з 23 років[2]. Виступав за команди «Таврія» (Сімферополь), «Оскіл» (Куп'янськ), «Волинь» (Луцьк) «Кривбас» (Кривий Ріг) та «Ворскла». Володар Кубка України, найкращий гравець[3] та найкращий бомбардир Першої ліги України сезону 2001—2002 років[4].
Цитати
[ред.]«Йшло, в принципі, як у всіх. Ганяли з м'ячем на перервах, потім у дворі, та так, що діставалося від батьків за зіпсоване взуття, вони просто не встигали його купувати. Потім почав брати участь у шкільних турнірах, грати на район, область». — про те звідки у дитинстві у вас з'явилася любов до футболу в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» «Кварцяний, не шкодуючи костюма, пішов у підкат…»: Василь Сачко розповів про свою кар'єру – з чудового приводу (3 травня 2025 року) |
«Я добре пам'ятаю Віктора Грачова, трохи згодом Валерія Гошкодерю, Валентина Єлінскаса, Андрія Канчельскіса з його проходами флангом. Можна багато називати прізвищ». — про футбольних кумирів дитинства в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» «Кварцяний, не шкодуючи костюма, пішов у підкат…»: Василь Сачко розповів про свою кар'єру – з чудового приводу (3 травня 2025 року) |
«Був такий нетривалий етап, але зрештою я обрав футбол. Мені часто ставили це питання, але можу сказати, що я в жодних оперативних групах не значився, багато хто хоче додати від себе про мене. Я навіть про роботу в міліції нічого цікавого не можу згадати. Хіба що грав у футбол за якийсь відділ. Я був зосереджений на кар'єрі футболіста». — про те, як працював у міліції в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» «Кварцяний, не шкодуючи костюма, пішов у підкат…»: Василь Сачко розповів про свою кар'єру – з чудового приводу (3 травня 2025 року) |
«Це було у Шахті «Україна». Якщо не помиляюся, то 300-400 гривень. На кінець 90-х, в принципі, це були непогані гроші для життя. Плюс по 50 гривень нам платили за перемогу». — про першу зарплату на аматорському рівні в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» «Кварцяний, не шкодуючи костюма, пішов у підкат…»: Василь Сачко розповів про свою кар'єру – з чудового приводу (3 травня 2025 року) |
«Я вам хочу сказати, що наприкінці 90-х аматорську першість Донецької області цілком можна було порівняти з Другою українською лігою. У регіоні було близько ста шахт, більшість із яких мала футбольну команду. Досить згадати Шахту Засядька, Краматорськ, Маріуполь, Селидове, Новогродівка. Були Вища ліга, перша Та Друга група. Хтось із професіоналів приходив тут закінчувати, для багатьох гравців це був трамплін нагору. Конкуренція була пристойною. Все було серйозно. |
«Це була не зустріч, а дзвінок. Під час розмови, яка тривала хвилин 40, я тільки сказав – добрий день і до побачення. Решту часу говорив Віталій Володимирович. Монолог був про Волинь, завдання, моє кар'єрне зростання, і що я обов'язково мав їхати до Луцька. |
«Є одна, пов'язана з іноземцями. Віталій Володимирович – така людина, що завжди знаходилася у пошуку, приїжджало багато гравців на перегляд, він часто приймав нестандартні рішення, які потім виявлялися правильними. |
«Якщо він має мету, він не бачитиме на своєму шляху бар'єрів. Іноді він не має педагогічних підходів до роботи. І хто не витримував його вимог, одразу з команди вилітав, а хто справляється із викликом, багато чого досяг у футболі. Приклад? Папа Гує, Марко Девіч, пізніше Євген Хачеріді. Кварцяний вміє працювати із нестандартними людьми. Він міг підняти із колін футболіста, на якому поставили хрест. У мій час Волинь була дуже цікавою командою, з якою усі рахувались». — про тренерську силу Кварцянного в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» «Кварцяний, не шкодуючи костюма, пішов у підкат…»: Василь Сачко розповів про свою кар'єру – з чудового приводу (3 травня 2025 року) |
«Я сказав би в комплексі про той сезон. Миколою Петровичем Павловим усе було побудовано настільки професійно, що ми не мали право не виграти щось вагоме. Дисципліна у нас була божевільна. Я згадую Ялту, Царську стежку, кроси, тести сім по 50, мене аж трусило. Але гра вартувала свічок. Ми провели колосальну роботу. |
«Від команди на цю процедуру вирушало по два футболісти. Я був із Володимиром Чеснаковим, а португальців представляли Давід Луїс та Нуну Гомеш. Щоб швидше здати сечу, потрібно пити рідину. Дали пиво, але не було чим відкрити. Давід Луїс почав шукати відкривалку, а я взяв і відкрив пляшку об пляшку. Він повертається, щоб дати відкривалку, а я йому вже пропоную попити. Потрібно було бачити його очі. Він покликав Нуну Гомеша і я дав їм ще кілька уроків». — про історія була на допінгу після матчу з Бенфікою у Португалії в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» «Кварцяний, не шкодуючи костюма, пішов у підкат…»: Василь Сачко розповів про свою кар'єру – з чудового приводу (3 травня 2025 року) |
Примітки
[ред.]- ↑ Из Шахты – в Украину. football.ua. UA. 31 травня 2011. Процитовано 10 червня 2025. (рос.)
- ↑ Сачко Василь Вікторович. Офіційний сайт Федерації футболу України. UK. Процитовано 10 червня 2025.
- ↑ Александр Алиев – лучший игрок первой лиги по версии "Украинского футбола". UA-Футбол. UA. 13 липня 2005. Процитовано 025-06-10.
- ↑ Візитна картка. fc.volyn.net. UA. Процитовано 10 червня 2025.

