Санжар Роман Миколайович
Санжар Роман Миколайович | |
![]() | |
![]() | |
![]() |
Рома́н Микола́йович Санжа́р (28 травня 1979, Донецьк, УРСР, СРСР) — колишній український футболіст, що виступав на позиції півзахисника у складі криворізького «Кривбаса», донецького «Олімпіка» та низки інших українських клубів. Випускник академії донецького «Шахтаря». Після завершення кар'єри футболіста зайнявся тренерською діяльністю (двічі очолював «Олімпік» (Донецьк), а також львівські «Карпати»).
Цитати
[ред.]«Перших півроку я жив неподалік від центру, тому, як тільки випадала нагода, просто ходив пішки по центру міста, пив каву у кав’ярнях. Але якихось особливих улюблених місць у мене немає. У принципі, я ж і раніше бував у Львові. Просто коли тут живеш, є можливість більше походити містом. Однак сповна мені ще не вдалося цього зробити – то ігри, переїзди, тренування, то погода не сприяє. Тож поки що не вдалося побувати у цікавих місцях Львова, його околиць чи Львівської області». — про улюблені місця у Львові в інтерв'ю "Футбол 24" "Карпати хочемо врятувати": відвертий Роман Санжар – про всі причини кризи "зелено-білих" і наклепи на свою адресу (17 червня 2020 року) |
«Проти Карпат завжди було цікаво грати. Якщо матч у Львові, це неодмінно означало, що у команди буде сильна підтримка від місцевих фанатів. У Львові завжди дуже гарна атмосфера. Матчі Олімпіка із Карпатами складалися по-різному. Бувало так, що ми вигравали, бувало так, що програвали. |
«Це нормально при зміні тренерів, бо кожен тренер приходить зі своєю філософією. Поза тим, колишній президент клубу Петро Димінський любив атакувальний стиль гри і хотів його бачити. Думаю, із цим пов’язано те, що запросили іспанських спеціалістів. Але, знову ж таки, їм відводили надто короткий проміжок часу, упродовж якого не вдавалося нічого побудувати. Звісно, змінювалися якісь вимоги, змінювалися футболісти, і, як наслідок, стиль гри, що зумовлений наявністю тих чи інших гравців. Тому іспанським тренерам не вдалося вивести Карпати на певний рівень і досягти того, чого вони хотіли. |
«Дійсно, Олександр Чижевський очолив клуб у дуже важкий час. Під його керівництвом команда залишилася в Прем’єр-лізі, і він провів кілька турів уже в наступному чемпіонаті, після чого було прийняте рішення замінити його. Звісно, вболівальники були невдоволені і я вважаю, що це правильно – він львівський, багато віддав Карпатам і виходить так, що з ним не дуже добре вчинили. |
«Безумовно, після того, як почав безпосередньо працювати з командою, після того, як ми зіграли кілька матчів і я вже на практиці познайомився з багатьма футболістами, я розумів, що для того, аби працював той футбол, який я бачу, який я вважаю результативним, мені доведеться багато чого змінити в команді, але до зими було ще багато часу. Треба сказати, що після того, як ми програли кілька матчів, у команді розпочалися проблеми з бюджетом. І зокрема після того, як команда була оштрафована, легіонери вже не хотіли грати – ці штрафи були роком раніше і керівники обіцяли, що більше футболістів не штрафуватимуть. Тож багато лідерів команди та легіонерів дуже засмутилися і розсердились. |
«Немає якоїсь однієї причини, їх насправді багато: десь нам забракло везіння, десь не вистачило майстерності у завершальній фазі. Адже моменти ми створюємо, у нас все виходило до штрафного майданчика, але якість завершального удару, останньої передачі залишала бажати кращого. Те, що відбувалося в клубі, дуже сильно вплинуло на психологічну атмосферу, а позаяк команда у нас наймолодша, ці труднощі серйозно позначилися на гравцях. Критика від уболівальників хоча й справедлива, але команда молода і це також тиск на футболістів. Усі ці моменти наклалися – десь забракло елементарного везіння, десь не вистачало майстерності, десь завадило те, що хлопці сильно нервували». — про те, як Карпати почали грати у ризикованіший стиль атакувального футболу й гра стала більш видовищною в інтерв'ю "Футбол 24" "Карпати хочемо врятувати": відвертий Роман Санжар – про всі причини кризи "зелено-білих" і наклепи на свою адресу (17 червня 2020 року) |
«Мої вимоги, моя візія не зазнали жодних змін. Справа у тому, що я опинився в Карпатах у найскладніший момент. Ті люди, які зараз працюють у клубі, і працюють віддавна, кажуть, що такого важкого часу ще не було на їхній пам’яті. Наклалися різні процеси: зміна президента і власника клубу, команда по суті рік перебувала на власному утриманні – тобто було дуже важко і я потрапив у цей складний період, про що не шкодую. |
«В основному всі наші клуби є дотаційними. Клуб не може сам себе забезпечити. Якщо за кордоном заробляють на телетрансляціях, продажу квитків і атрибутики, та мають дуже багато спонсорських контрактів, то в Україні економічна ситуація вкрай важка. У людей немає грошей, тож на квитках не заробиш, оплата від телетрансляторів недостатня для покриття видатків клубу. І виходить так, що клуби залежать від своїх власників. |
«У дитинстві я розмовляв українською. Поблизу Донецька є таке село Оленівка, я все літо проводив там у дідуся і бабусі, а вони розмовляли українською. Але після того, як їх не стало, у мене вже не було практики, бо у Донецьку, та й не тільки у Донецьку, розмовляють здебільшого російською. |
Примітки
[ред.]