Саліванчук Анна Валеріївна

Саліванчук Анна Валеріївна

Стаття у Вікіпедії

Анна Валеріївна Саліванчук (17 серпня 1985, Шепетівка, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР) — українська акторка театру та кіно.

Цитати

«Дякую, вже набагато краще, залишився ще кашель, не відчуваю всіх смаків та запахів, є легке нездужання. Порівняно з тим, що було просто чудово. Організм відновлюється. Нюх повертається якось вибірково. Спочатку відчула смак апельсина, яблука та банана. Решту пробую, але нічого не відчуваю». — про те, як себе почуває в умовах карантинних обмежень в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Першим у нашій родині захворів чоловік. Тест COVID-19 показав позитивний результат. У нього були нездужання та температура 37,4. Ці симптоми були присутніми рівно добу, і все пройшло само собою. Жодних інших симптомів у нього не було, нічого не боліло. Але він сидів два тижні вдома. Оскільки ми живемо разом, контактували постійно, ізолюватись мені з дітьми не було сенсу. Як тільки у чоловіка все минулося, я відчула весь спектр симптомів коронавірусу на собі». — про те, де могла підхопити вірус в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Як тільки у чоловіка все минулося, я відчула весь спектр симптомів коронавірусу на собі. У мене одразу піднялася висока температура – ​​39,8. Трималася на такому рівні три дні. Боліло горло, слабкість була така, що важко було взяти на руки дитину, щоб нагодувати. Ще мучила пітливість, одяг доводилося міняти кілька разів на день. На четверту добу хвороби зник нюх. І це було найжахливіше. Тому що в період хвороби тішила лише смачна їжа, а тут таке відчуття, що жуєш папір». — про те, які симптоми відчула на початку хвороби в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Температуру збивала парацетамолом та но-шпою, горло рятувала пігулками для розсмоктування. Нічого іншого дозволити собі не могла. Ще робила інгаляцію мінеральною водою. На четвертий день температура опустилася до 38 і так трималася ще два дні, а потім почала знижуватися і залишалася в межах 37 і трохи вище». — про те, як лікувалася та годувала грудьми сина в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Оскільки я кашляла, то треба було перевірити легені, зробити КТ. Така процедура в домашніх умовах неможлива. Тому довелося екіпіруватися та їхати до клініки, щоб не допустити критичної ситуації». — про те, як з дітьми (5 років та новонароджена) на руках сама вирушила до лікарні в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Я чесно всіх попередила, ми одягли маски, рукавички. Сказала консьєржу, коли виходитимемо і заходитимемо, щоб ні з ким не перетинатися. Крім того, після нас обробили ліфт та коридор. Усі поставилися з розумінням. Це був один раз, коли ми вийшли з дому під час хвороби. На жаль, не всім вдається дотримуватись карантинних заходів. Людей просто змушують ходити до поліклініки, до сімейних лікарів, добиратися до лабораторії, щоб зробити тест, який потім ще треба чекати на дев'ять днів. Я також з цим зіткнулася». — про те, як сусіди відреагували на вихід в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«У перший день хвороби дзвоню своєму сімейному лікареві, а мені кажуть: «А що таке, надіньте маску, рукавички та йдіть зробіть тест!». Як? Нікого не бентежить, що я дорогою можу заразити багатьох людей! Наша сімейна медицина мене просто підкорила. Мені «пощастило», мій лікар опинилася у відпустці. Хто її замінює, не знала. Телефон іншого лікаря не дала та порадила йти до поліклініки. Тобто ще там посидіти в черзі та заразити всіх, хто прийшов із різними проблемами. Після мого обурення вони лише сказала: «Я не маю телефону лікаря, який мене замінює», — і поклала слухавку. Склалося враження, що, якщо людина не має грошей, щоб звернутися до приватної клініки, швидко за чималі гроші зробити тест і КТ, можна сидіти і чекати — пронесе чи помреш. Сімейні лікарі реально не приїжджають, випробування не роблять». — про ставлення до хворих на коронавірус в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«У мене захворів тато, який мешкає у Шепетівці (Хмельницька область), підозра на коронавірус. Але там нема тестів. Потрібно їхати до Хмельницького, вистояти там годинник у черзі. То він вирішив не їхати». — про хворобу батька в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«У нас все добре, бо тато — колишній начальник міліції, його всі знають та поважають. Тож без допомоги не залишився. А ось як бути простим людям, особливо у глибинці? Це велике питання. У мене сестра мешкає в Іваничах Волинської області. Там дуже багато хворих, при цьому ніхто тестів не робить, ходять спокійно на роботу, продовжуючи заражати один одного. "Я ціле літо не відчувала ні смаків, ні запахів", - повідомляє мені сестра. «Це міг бути коронавірус», — кажу я. «Ну й що, у нас усі на роботі не відчували запахів. Тестів немає, а на роботу ходити треба. Ось кашляли та ходили. А що робити? - Відповідає вона. Це мене так обурило, що я навіть написала пост у мережі». — про хворобу сестри в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Я просто не мав вибору. Якби поряд не було двох дітей, я, напевно, лежала б і плакала в подушку, страждала і шкодувала б себе. А так мені постійно треба бути на ногах, годувати синів та чоловіка, а під час хвороби чоловіки поводяться як діти. Тому завжди потрібно тримати себе в руках. Якщо чесно, Instagram допомагає мені бути позитивною. Тому що хочеться приносити людям щось корисне, ділитися своїм досвідом, не лякати, не нагнітати. Дуже приємно отримувати зворотний зв'язок, слова підтримки, побажання здоров'я. Це, щоправда, надає сили. Хоча були два складні дні, коли зовсім не виходила на зв'язок». — про те, як діти стимулювали гарно виглядати в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Звичайно! Я не дотримувалася дієт: запікала перепілок, стегенця з овочами, готувала бульйони, супи, борщ, запіканки. Все потроху». — про своє харчування в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Ще не досягла бажаного результату, але вже скинула 14 кілограмів. Мені б ще п'ять позбутися, і буду щасливою людиною. В принципі, зараз я така, якою була до схуднення. Це нормальна вага для життя, але камера сповнює. Тому є над чим працювати, і я знаю, якою можу бути. І буду. Тільки за час хвороби пішли три кілограми. Але, на жаль, через вірус і молоко поменшало, дитині не вистачає, доводиться догодовувати сумішами. Це мене дуже засмучує. Старшого сина я годувала півтора роки». — про те, як повернулася у форму після пологів у ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Вітамін С викликав висип. Тож припинила його приймати. Старший син Гліб почувається чудово і був щасливий: мама та тато вдома, постійно всі разом. Він просто кайфував, навіть не хотів займатись. І в садок не дуже хоче йти. На останньому терміні вагітності я вирішила залишити його вдома, щоб уникнути додаткових ризиків. Потім після народження Микити теж взяли паузу, а потім — карантин. Словом, Глібу сподобалося вдома з мамою та татом». — про те, як на малюку позначився стан хвороби та препарати, які приймала в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Усі мене попереджали та лякали, що таке буде. Але старший просто обожнює молодшого брата, прокидається і засинає з ним, хоче весь час його обіймати і лещати. Мені іноді здається, що може придушити в пориві ніжності. Так його любить, що аж лячно». — про те, як старший 5-річний син ставився до новонародженого брата в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Звісно, ​​пандемія внесла корективи. Влітку двічі зупинялися зйомки серіалу «Одного разу під Полтавою», бо члени команди мали підтверджені випадки коронавірусу. Особисто я тоді п'ять разів здавала тест. Усі на майданчику, окрім акторів у кадрі, знаходяться завжди у масках та рукавичках, скрізь антисептики. Сторонні на майданчик не допускаються. Продюсер навіть запровадив штрафи за порушення режиму, якщо хтось зняв маску. Вважаю, так має бути завжди! Це елементарні правила безпеки у людних місцях. У театрі трохи складніше. Неможливо репетирувати п'ять годин у масці. Актори просто не витримують. Тож на репетиціях знімаємо маски. До речі, за моїми спостереженнями, у театрі й хворіють менше». — про те, як змінилися умови роботи під час карантину в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Дуже дивно для нинішніх реалій та невтішної статистики, але всі квитки на спектаклі вже продано. Людям так набрид цей коронавірус, ув'язнення будинку!.. Вони прагнуть позитивних емоцій. Глядачів у залі безпеки розміщують через ряд. Усі мають бути в масках. А щоб відпрацювати продані заздалегідь спектаклі, запровадили денні сеанси, гратимемо по дві вистави на день. Це подвійне навантаження для акторів, але театрам теж треба якось виживати. Я нізащо зараз не пішла б ні до театру, ні до концерту. Як люди наважуються на відвідування публічних заходів, не розумію. Але вони кайфують, це їхнє право і вибір». — про проведення вистав в умовах карантинних обмежень в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)

«Так багато, як останні три тижні, я ніколи не спала. Накопичилося дуже багато роботи. Час витрачено дарма, 10 днів ув'язнення - без свіжого повітря та прогулянок. Прогулюватися на балконі це жахливо. Якоїсь переоцінки цінностей у мене не сталося. Мені здається, це надто гучні та пафосні слова. Я давно розставила пріоритети і йду за ними. І коронавірус тут ні до чого. Перехворіла та перехворіла, йдемо далі. Головне, щоб хвороба не поверталася і щоб усі були здорові!». — про те, як коронавірус вплинув на життя та на ставлення до нього в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Анна Саливанчук: «Слабость была такая, что не могла взять на руки ребенка, чтобы покормить» (17 жовтня 2020 року)