Руслан Георгійович Рябошапка (14 жовтня 1976, смт Зеленогірське Любашівський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — український державний діяч, юрист.
Заступник Міністра юстиції України (березень — жовтень 2014)[1][2]. Член Національного агентства з питань запобігання корупції (2016—2017)[3]. Заступник Глави адміністрації Президента України В. Зеленського (21.05-29.08.2019), відповідав за питання правової реформи, координацію зв'язків з органами кримінальної юстиції та судовою владою[4]. Ініціював створення комісії з питань правової реформи при Президентові, основним завданням якої була підготовка бачення утвердження верховенства права. Був призначений співголовою комісії. Генеральний прокурор України (2019—2020).
Співзасновник Центру національної стійкості та розвитку[5].
«Це пояснюється насамперед закритістю корпоративної прокурорської системи. Звісно, у прокуратурі знали. Знали у кадрах, у фінансовому департаменті, що відповідає за нарахування зарплат, про те, що така ситуація є. Такого не могло не бути. Просто ніхто особливо не звертав на це уваги, а сама по собі система захищає елементи цієї системи — тих же прокурорів. Тому з прокуратури ця інформація не могла вийти.
Але мене тішить, що досі такі медійні скандали можуть бути чинником, що тисне на владу, змушує її реагувати. У даному випадку я маю сказати, що влада відреагувала адекватно на цю ситуацію.
А якщо повернутися десь трошки в минуле, чому ця ситуація стала можливою? Нагадаю, в 2019-му році ми почали атестацію у прокуратурі. Ця атестація не була лагідною, як зараз кажуть. 2019-го року лише з ОПГ, з центрального апарату, 55% прокурорів були звільнені, зокрема з мотивів недоброчесності.
Я помітив статистику: в той час, коли почалась атестація, деякі прокурори почали оформлювати собі інвалідність. Я зараз не знаю, вона фіктивна чи не фіктивна, це вже мають правоохоронні органи в цьому розібратись. Отже, коли прокурори зрозуміли, що атестація може закінчитися для них сумним фіналом, вони почали шукати собі так звані запасні аеродроми, можливість отримувати інші доходи, окрім як в органах прокуратури. Тому таке зростання певної кількості прокурорів, які оформлювали інвалідність, почало відбуватися саме під час атестації. Але ще раз наголошую: і в ОПГ, і в обласних прокуратурах, зокрема Хмельницькій, Черкаській, цю аномалію повинні були бачити. Не могли не бачити. Але, на жаль, відреагували лише після того, коли громадянське суспільство почало про це говорити». — про ситуацію зі МСЕК, медичними комісіями, які видавали довідки, адже якби не було зливу в медіа про те, що на Хмельниччині більше 40 прокурорів мають ІІ групу інвалідності та отримують пенсії, то ця історія продовжувалась би і ніколи не стала публічною в екслюзивному інтерв’ю Radio NV «Закрита каста себе захищає». Як роками не реагували на аномалію з «прокурорами-інвалідами» і що змінить систему — інтерв'ю з Рябошапкою (29 жовтня 2024 року)
«Це закрита корпоративна система. Прокуратура і взагалі система правоохоронних органів — прокурори, судді, — це своєрідна закрита каста, що захищає сама себе, і зміни в цих системах надзвичайно складні. Тому прокурори, що працюють у кадрах або в фінансових відділах, департаментах, не будуть викривати своїх же прокурорів, оскільки вони, можливо, з часом планували отримати таку ж пенсію по інвалідності чи якимось чином мають стосунки з тими чи іншими прокурорами.
Тому це корпоративна закрита система, вона сама себе захищає. Це можна було би змінити, якби в Україні працювала система прокурорського самоврядування, зокрема якби була реформована Рада прокурорів і кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, що ми хотіли зробити, але не змогли. Якби прокурорське самоврядування було ефективним і справді працювало би на користь прокурорів, а в цьому самоврядуванні так само повинно було брати участь і громадянське суспільство, тоді голос суспільства міг би прозвучати раніше. І зміни могли би відбутися набагато раніше». — про те, чому фінансові відділи не звітували про це далі, зважаючи на те, що це не вони отримують ті великі пенсії за ІІ групою інвалідності в екслюзивному інтерв’ю Radio NV «Закрита каста себе захищає». Як роками не реагували на аномалію з «прокурорами-інвалідами» і що змінить систему — інтерв'ю з Рябошапкою (29 жовтня 2024 року)
«Треба пояснити, що дійсно є невелика частка прокурорів, вона приблизно рівномірно розподілена як у центральному апараті, так і в регіональних прокуратурах, які отримують пенсії за реальним станом здоров’я. Наприклад, можна називати хвороби, пов’язані з онкологією або цукровим діабетом. Ці люди хворіють і дійсно мають право на такі пенсії.
І вони завжди були в органах прокуратури, коли і я був генпрокурором, тому в цьому немає нічого аномального. Аномально, коли у двох прокуратурах кількість таких прокурорів зростає, умовно кажучи, з 5−6% до 25%. І ця аномалія одразу свідчить про ризики, що такі довідки про інвалідність були отримані в незаконний спосіб». — про те, що при ньому ці ж «прокурори-інваліди» також отримували свої пенсії в екслюзивному інтерв’ю Radio NV «Закрита каста себе захищає». Як роками не реагували на аномалію з «прокурорами-інвалідами» і що змінить систему — інтерв'ю з Рябошапкою (29 жовтня 2024 року)
«Найбільший приклад для мене про те, що реформа прокуратури зупинилася, була загальмована, а в деяких випадках фактично відкотилася, — прокурорів, які були звільнені під час атестації, почали поновлювати. Шукали, знаходили будь-які лазівки, зокрема незаконні, повертали цих прокурорів назад до органів прокуратури. Атестація в регіональних і місцевих прокуратурах, на рівні областей і районів, відбулася вже в зовсім інший спосіб і фактично не вплинула на якість прокурорського корпусу у країні.
Крім того, оскільки реформа прокуратури включає в себе багато важливих елементів, не лише очищення, а і добір нових прокурорів, що до того не працювали у прокуратурі, тобто позасистемних людей, нова кров; створення Вищої ради прокурорів, яка би захищала як генпрокурора від незаконного звільнення, так і звичайних прокурорів, приміром, від незаконних вказівок генерального… І багато-багато інших елементів реформи, на жаль, залишилися не втіленими.
Ці наслідки починають час від часу проявлятися під час таких медійних скандалів. Якби атестація обласних прокурорів була проведена в той спосіб, у який ми проводили в ОГП, то очевидно, що ці аномальні випадки були би виявлені вже тоді. Не було би мільйонів гривень, витрачених на людей, що насправді цього не заслуговують». — про те, як проходило звільнення у березні 2020-го року та про те, що відбувається з ОГП в екслюзивному інтерв’ю Radio NV «Закрита каста себе захищає». Як роками не реагували на аномалію з «прокурорами-інвалідами» і що змінить систему — інтерв'ю з Рябошапкою (29 жовтня 2024 року)
«Це означає, що крім Андрія Костіна керівництво прокуратури здійснювали його заступники, яким фактично були делеговані ключові повноваження по управлінню органами прокуратури, і він, власне, в виконання цих ключових повноважень не втручався.
З одного боку, це забезпечувало для нього достатньо комфортні умови, оскільки завдання для заступників генерального прокурора надходили не завжди законні, мабуть, і не завжди моральні. Він самоусунувся, зокрема від виконання цих незаконних вказівок. Але, з іншого боку, він повністю втратив контроль за органами прокуратури, а відповідальність-то несуть не заступники генерального прокурора за роботу системи прокуратури, а насамперед керівник, і цим керівником є генеральний прокурор. Тому він, власне, і постраждав, зокрема за те, що самоусунувся від управління органами прокуратури». — про те, що Андрій Костін самоусунувся від керівництва генпрокуратури в екслюзивному інтерв’ю Radio NV «Закрита каста себе захищає». Як роками не реагували на аномалію з «прокурорами-інвалідами» і що змінить систему — інтерв'ю з Рябошапкою (29 жовтня 2024 року)
«Очевидно, що контакти в органах прокуратури залишаються. І те, що відбувалося, воно відомо не лише мені. Воно відомо і генеральному прокурору, який був до мене — Юрію Луценку і всім іншим. Інформацію сьогодні втримати не можна. Про те, як управляється така велика система прокуратури, яка налічує 10 тисяч осіб, якщо вона керується саме в такий спосіб, то це приховати просто неможливо». — про те, чому посилається на свої внутрішні джерела, які нікуди не поділися з того моменту, коли очолював Генпрокуратуру в екслюзивному інтерв’ю Radio NV «Закрита каста себе захищає». Як роками не реагували на аномалію з «прокурорами-інвалідами» і що змінить систему — інтерв'ю з Рябошапкою (29 жовтня 2024 року)
«Якщо генпрокурор не буде боятися звільнення в будь-який момент з політичних підстав, то тоді він може приймати незалежні рішення, зокрема ті, які не подобаються в Офісі президента, в парламенті, чи в уряді, чи в якомусь іншому місті. Але для того, щоб генпрокурор не боявся приймати такі рішення, в законі мають бути передбачені гарантії від його свавільного звільнення. Це означає, що якщо в парламенті не сподобалися кримінальні справи проти народних депутатів, то вони можуть зараз зібратися і звільнити будь-якого генпрокурора, незалежно від того, який він професійний, компетентний чи незалежний.
Для цього необхідно внести зміни в закон про прокуратуру. Інший момент: необхідно забезпечити не лише незалежність самого генпрокурора, а й звичайного прокурора від його незаконного звільнення, коли той самий вищий прокурор дає незаконні вказівки.
Сьогодні фактично прокурор не може відмовитися від виконання таких незаконних вказівок, оскільки всі важелі для звільнення прокурора знаходяться в руках або генпрокурора, або обласного, якщо це нижчий рівень.
Для того, щоб захистити прокурора, має бути створена відповідна Рада прокурорів. Це орган прокурорського самоврядування, який має включати в себе зокрема незалежних експертів, представників громадськості, які разом і будуть опікуватися питаннями, наприклад, дисциплінарного звільнення. Прокурор може прийти в Раду прокурорів і сказати, от на мене тисне заступник генпрокурора чи керівник департаменту. І ця Рада прокурорів має розглянути питання, чи був там тиск і чи є підстави для звільнення чи дисциплінарної відповідальності цього прокурора.
Якщо в такій Раді прокурорів будуть брати участь представники громадськості, тоді не буде можливості замовчати чи приховати факти незаконних вказівок. Це як мінімум декілька таких ключових моментів, які дадуть можливість уже зараз серйозно посилити незалежність прокуратури.
Крім того, я хотів би звернути увагу: декілька днів тому президент України зустрічався з представниками громадянського суспільства. Важлива зустріч і дуже на часі, мені здається. Було багато позитивних відгуків про цю зустріч, зокрема в представників громадянського суспільства. Мені здається, було б дуже непогано перед тим, як внести кандидатуру наступного генерального прокурора, щоб так само суб'єкт внесення — президент — зустрівся б з представниками профільних громадських організацій і порадився б із ними, хто на їхню думку міг би бути гідним кандидатом на посаду генерального прокурора.
Це щонайменше дало б можливість комунікації, дало б можливість громадянському суспільству порадити безпосередньо президентові достойного кандидата. Оскільки, як ми бачимо, президент декілька разів вже помилявся з кандидатами на посаду генерального прокурора. Можливо, тут громадськість дала б можливість уникнути чергової помилки». — про необхідність незалежності генерального прокурора в екслюзивному інтерв’ю Radio NV «Закрита каста себе захищає». Як роками не реагували на аномалію з «прокурорами-інвалідами» і що змінить систему — інтерв'ю з Рябошапкою (29 жовтня 2024 року)