Рошкевич Михайлина Михайлівна
| Михайлина Рошкевич | |
Михайли́на-Марія Миха́йлівна Рошке́вич (у шлюбі — Іванець; 1859], с. Угорники, нині підпорядковано Івано-Франківській міській раді — 1957, Чехословаччина) — українська фольклористка, мемуаристка. Одна з перших письменниць у Галичині, яку Іван Франко й Михайло Павлик називали «великим талантом» [1]. Авторка двох оповідань у «Першому вінку».
Цитати
[ред.]У листі до Ольги Рошкевич від 10 листопада 1878 року Франко писав: «Шкіц панни Міні дуже тут всім подобався і швидко буде надрукований з похвальною заміткою П[авлик] посилає їй від себе письмо, а я замічу тільки, в неї видно коли ще не талант писательський, то силу обсервації, котра для всякого писателя повістей перша і найважливіша річ. Якби панна Міня (чого від серця бажаю) взялася писати більше подібних шкілців, а при тім читала другі взірцеві повісті (Золя, Толстого, Решетникова, Нечуя), то з неї могла би ся виробити дуже реальна і хороша писателька»[2]. — З есею «Найправдивіша русько-українська писателька»: Михайлина Рошкевич |
|||||
| — Олександра Салій |
Примітки
[ред.]Джерела
[ред.]- Ті, що творили «Перший вінок»: збірка есеїв. — Київ: Creative Women Publishing, 2024. — 232 с. — ISBN 9786179539190
