Дегуманізація

Нацистський плакат: єврей — паразит.

Дегуманіза́ція (від лат. de- — «заперечення», та лат. humanitas — «людяність») або розлюднення — психологічний процес позбавлення людини її людських рис, заперечення чи применшення її належності до людського роду.

Цитати

	Цей процес починається з виокремлення групи. Це можуть бути, як це було в Руанді, тутсі, це можуть бути українці, це можуть бути поляки, але це також можуть бути ЛГБТ-люди або навіть блакитноокі люди. Наступний етап процесу — дегуманізація, тобто знелюднення майбутніх жертв. Суть у тому, щоб майбутні вбивці, а їх повинно бути багато, щоб здійснити масовий злочин, думали, що вони чинять добре, щоб вони відчували, що очищають світ. Тому хуту в Руанді називали тутсі тарганами, а німці називали євреїв вошами чи щурами, які розносять хворобу, тиф. Бо суть у тому, щоб ми в цих майбутніх жертвах перестали бачити людей, а почали бачити шкідників. А шкідники мають таку властивість, що розносять хвороби, тобто щось невидиме, щось підступне. Коли щось таке навколо відбувається, оточує нас, то про кого ми думаємо в першу чергу? Про тих, кого найбільше любимо. Про своїх дітей чи онуків. І тут залишається питання: на що людина здатна, щоб захистити свою дитину?
	— Войцех Тохман

	Але можна дегуманізувати й трошки інакше, як це зробив Путін щодо українців. У суспільстві, де міф чи традиція, чи культура «Великої Вітчизняної війни» (Німецько-радянської війни) дуже сильний і досі живий, він почав називати українців нацистами. А хто такий нацист з точки зору пересічного росіянина? Це не людина, це машина, що продукує смерть. Це не людина, це машина, яку треба зупинити, знищити, ліквідувати. Коли я почув у польських новинах ту знамениту розмову, перехоплену українською розвідкою на початку повномасштабного вторгнення між російським солдатом і його дружиною, яка каже йому: якщо треба, ґвалтуй, тільки використовуй презервативи. Ви це пам’ятаєте? Роби це, але захищайся. Нормальна людина не може так думати і таке сказати. Але люди, чиї мізки настільки промиті, які вважають, що це не зґвалтування, а ми знаємо, що зґвалтування — це воєнний злочин, для них ця жінка говорила не про зґвалтування іншої людини, жінки. У своїй голові вона думала про якийсь дегуманізований організм, наче про машину, яка, власне кажучи, продукує смерть, з якою можна зробити все і все буде виправдано. Вони, тобто як я розумію, і ця жінка з одного боку слухавки, і її чоловік з іншої, вони обидва вірили — так я це інтерпретую, може, я не правий, але так я це інтерпретую — що роблять правильно. Вони покращували світ. Очищували його від нацистів. Бо Путін їх переконав, що в Україні живуть нацисти, і вже точно люди, якими правлять нацисти.
	— Войцех Тохман