Реміґіюс Шимашюс

Реміґіюс Шимашюс

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Реміґіюс Шимашюс (лит. Remigijus Šimašius; 12 січн 1974, Таураге, Литва) — литовський юрист, політик, член Сейму (2012—2016), міністр юстиції Литви з 2008 до 2012 (є другим наймолодшим міністром юстиції в історії литовського права), правознавець, економіст. З 2015 мер Вільнюса.

Цитати

Активно продовжується і процес десовєтизації. Йдеться не лише про демонтаж пам’яток тієї епохи – це найлегше і вже давно зроблено. На жаль, урбаністична структура міста була зіпсована за часів СРСР. Тому зараз змушені все це переробляти. Насамперед – будівлі, щоб вони відповідали євростандартам. Процес ми розпочали з вулиць і кварталів (радянські квартали – це 7–8 га, а західноєвропейські – не більше 1 га). Сьогодні реконструюємо радянські школи, дитячі садки. Але не просто робимо там євроремонт, а змінюємо структуру. У нас є 10 архітектурних принципів містобудування.

Вільнюс досить успішний. У своєму регіоні ми вважаємося другим містом за масштабами вкладення інвестицій і комфортності ведення бізнесу. Наше місто – друге в ЄС за кількістю стартапів. Проєкти зі штаб-квартирою у Вільнюсі залучили 95% від загального обсягу інвестицій у Литві 2022 року, причому 227 млн євро надійшло до молодих технологічних компаній. Результатом стала неймовірна окупність інвестицій у столиці: вартість стартапів Вільнюса зросла з 500 000 євро у 2018 році до 8 млрд євро у 2022-му серед більш ніж 740 стартапів.

Вільнюс – одне з наймолодших міст у нашому регіоні, переважно з населенням до 35 років. Що дозволяє нам зростати динамічніше, ніж Рига, Таллінн та інші міста навколо Балтійського моря.

Вільнюсу як успішному місту центральна влада не виділяє багато коштів. Тому часто доводиться їх шукати в місцевому бюджеті. Збудувати одну школу коштує 15–20 млн євро, дитячий садок – близько 4–5 млн євро. На рік ми будуємо пару дитсадків і щонайменше одну школу. Загалом на освітні потреби місто 2022 року витратило близько 650 млн євро, а на будівництво та капітальний ремонт – близько 80 млн. Звичайно, цих грошей недостатньо. Бо їх завжди менше, ніж проблем, які треба вирішити.

Дуже багато грошей приходить у фінтех-сферу. Зараз у нас у процесі найбільша інвестиція – виробництво комп’ютерних чипів. Компанія Teltonika інвестує 4 млрд євро в технологічний кампус Teltonika High-Tech Hill. Уже будується завод. Активно інвестує американська компанія Thermo Fisher Scientific – виробник наукового обладнання, вакцин, реагентів і ПЗ.

Є проблема і з наркоманією, хоч і не така глобальна, як в інших країнах ЄС. У Вільнюсі якось розташувався табір ромів, представники якого поширювали наркотики. Але ми його виселили. Звісно, мерія намагається допомогти наркозалежним мешканцям міста – це і соцпідтримка, і нагляд поліції, і медична допомога.

Закордонні інвестиції у Вільнюс заходять дуже активно. Місто внесено до списку найпривабливіших місць для іноземних інвесторів. У Литві та Вільнюсі добре працює національна агентура – Invest Lithuania, яка залучає інвесторів (зокрема, польських). Я, як мер, часто зустрічаюся з потенційними інвесторами – обговорюю конкретні проєкти будівництва тощо. Понад 90% тих, з ким безпосередньо зустрічалися, вкладалися саме у Вільнюс. Нині, завдяки значним іноземним інвестиціям, закінчуємо забудову колишнього промислового району біля Старого міста (Паупіс – район біля річки) з населенням 8000 людей.

Історична частина міста внесена до списку ЮНЕСКО, але як місто, що змінюється. До речі, цього року Вільнюс святкує 700-річчя. За структурою наше Старе місто – готичне, і ми його завжди змінювали. Тому зараз готичних будівель дуже мало, переважно бароко. Ми хочемо, щоб місто розвивалося завдяки якісній архітектурі. У Києві також є такі ідеї: наприклад, театр на історичному Андріївському узвозі в сучасному рішенні. Багато людей вважають, що це велика контраверсія. А на мою думку, гарна модернова будівля. В усякому разі, це краще, ніж так званий стиль «нова Англія».

Київ дійсно місто з великим потенціалом, з величезною позитивною енергією. І я очікую, що скоро він і вся країна стануть моделлю, з якої ми – литовці і вся Європа – черпатимемо натхнення. Тому що відновлення після війни, відмова від радянського урбанізму й архітектури відбуватимуться швидше, ніж в інших країнах.

Клімат у нашій смузі з кожним роком стає дедалі теплішим, а дощі – інтенсивнішими. Якщо ще кілька років тому кожен сильний дощ у певних районах міста був проблемою, то сьогодні ризик затоплення вулиць поверхневими водами значно знизився: якщо раніше дощі порушували рух у семи районах столиці, то тепер лише у трьох (і ще один район буде підготовлений наприкінці цього року). Загальна вартість проєкту з міських стоків, що фінансується ЄС, – близько 47 млн євро. Також значні інвестиції вкладені в інновації з опалення житлового сектору.

Наша податкова інспекція дуже лояльна до підприємців. А представникам мікробізнесу навіть порадять, як платити менше. Мета наших податківців – не штрафи та раптові перевірки, а допомога у своєчасній і чіткій оплаті зборів. Але Литва йшла до цього не один рік та провела не одну реформу. У нас податки не такі високі, як у багатьох країнах ЄС, але й не низькі – 15%. Хоча в тій самій Болгарії – лише 10%. А ось податки на зарплату досить високі – до 32% (там є досить складна система розрахунків).

У Вільнюсі фінтех є найбільшим інвестиційним сегментом, який налічує понад 110 стартапів із загальною вартістю підприємств у 537 млн євро. 2022 рік побив рекорди за обсягом венчурних інвестицій у фінтех: залучено 66 млн євро, що в 4,7 раза більше, ніж у попередньому році. Але найбільшою галуззю з погляду вартості підприємств є інформаційно-комунікаційні технології, де більш ніж 155 стартапів оцінюються в 5,6 млрд євро. Сюди входять понад 40 ігрових компаній загальною вартістю 138 млн євро. Іншими помітними інвестиційними вузлами стали лазери (30+ стартапів вартістю 116 млн євро) і біотехнології (20+ стартапів вартістю 11 млн євро), причому обидві галузі побили інвестиційні рекорди у 2022 році.

У нас дві системи вивезення сміття – для загальних відходів та окремо для паперу, картону, пластику, металу тощо. Звичайно, ми стежимо за інноваціями в цьому питанні та намагаємось оперативно їх впроваджувати. Частину міського сміття спалюємо та використовуємо цю енергію для опалення. Але чимало (близько 90%) переробляємо. До речі, з перероблення поліетилену ми перші в ЄС.

Хоча у Вільнюсі немає мораторію на забудову у Старому місті, але побудувати там доволі складно. Обов’язковою вимогою для найбільших інвестицій є архітектурні конкурси, які проводяться під патронатом мерії. Я нічого не маю проти бізнес-центрів і престижних житлових комплексів, але вони мають бути дуже якісними. І архітектурний конкурс – лише один із щаблів. [...] Бажаємо, щоб наше місто стало не лише максимально сучасним, а й таким, де затишно жити. Зокрема, прагнемо периметрової забудови (як в історичному центрі Києва), більшого озеленення та максимального збереження історичних об’єктів.