Расулов Ельхан Афсар-огли

Расулов Ельхан Афсар-огли

Стаття у Вікіпедії

Ельхан Афсарогли Расулов (азерб. Elxan Rəsulov; 26 березня 1960, Баку, Азербайджанська РСР, СРСР) — радянський та азербайджанський футболіст, який грав на позиції воротаря.

Цитати

«Наприкінці 1997-го товариш запропонував варіант із переїздом у Німеччину. Я вагався, але погодився на цю пропозицію. Невдовзі Карпати розпочали свій підйом, виграли бронзові медалі, зіграли в єврокубках. Так сталося, що я пішов з клубу в той момент, коли Георгій Кірпа та Львівська залізниця брали шефство над Карпатами». — про те, як переїхав до Німеччини в інтерв'ю football24.ua "Партнери питали: "Чому ти не кричиш?" Культовий воротар про вибуховий характер, нетиповий Львів і персональну кричалку (2 червня 2025 року)

«Мені було 37 років, та я відчував, що готовий грати. З іншого боку, розумів, що тренери не розраховують на мене. Карпати почали шукати нового воротаря, я чув усі ці розмови про "старого, якому треба на пенсію". Тому відверто підійшов до Мирона Маркевича і запитав, що робити далі. Він запропонував залишитися у клубі та працювати тренером воротарів. Однак я відмовився, оскільки цей варіант видався мені не дуже перспективним». — про те, чому покинув львівські "Карпати" в інтерв'ю football24.ua "Партнери питали: "Чому ти не кричиш?" Культовий воротар про вибуховий характер, нетиповий Львів і персональну кричалку (2 червня 2025 року)

«Я народився у самісінькому центрі міста, в районі під назвою Кубинка. Це дуже відома частина Баку, центр підпільної торгівлі. Навіть у 60-ті на Кубинці можна було придбати усе, що хочеш. Американські чи югославські джинси або якісь дефіцитні речі? Жодних проблем. Спочатку я записався на вільну боротьбу – секція була розташована на березі моря. Мій товариш із цієї секції розповів, що паралельно ходить на Нефтчі та футболом займається. Я вирішив і собі спробувати. Хоча мені на той момент було 13 чи 14 років – доволі пізно... Так, наше дитинство не було заможним. На вулиці існували свої порядки, коли я міг піти додому до свого друга і пообідати. Така собі велика сім’я. Я змалку знав ціну грошей. Мама не змушувала нас добре вчитися, ми все самі розуміли. І треба сказати, що практично усі ми здобули добру освіту та знайшли власну нішу в житті. На жаль, не кожен із нашої вулиці пішов таким шляхом, попри хороші фінансові можливості на старті». — про те, як почав займатися футболом у дитинстві в інтерв'ю football24.ua "Партнери питали: "Чому ти не кричиш?" Культовий воротар про вибуховий характер, нетиповий Львів і персональну кричалку (2 червня 2025 року)

«Вперше до Львова я потрапив 1977-го ще з Нефтчі. Начебто одна країна, але відчуття того, що ти перебуваєш десь за кордоном, не покидало. Щось схоже бачив лише у країнах Балтії. У Львові можна було придбати дефіцитні джинси, спробувати пепсі-колу та багато іншого, що було недоступним в інших локаціях СРСР. Це місто давало комфорт, мало свою харизму. Навіть у Києві цього львівського шарму не було: старі будинки, вузенькі вулиці, бруківка… І найважливіше, що люди хороші. Власне, це стосується всієї України – а я її добряче об’їздив, тому знаю, про що кажу». — про перехід до Льовова в інтерв'ю football24.ua "Партнери питали: "Чому ти не кричиш?" Культовий воротар про вибуховий характер, нетиповий Львів і персональну кричалку (2 червня 2025 року)

«Некоректно про себе говорити хороші речі. Просто місто і команда мені ідеально підійшли. Нерідко трапляється, що гравець перейшов з Барселони в Ліверпуль і сидить на лаві запасних. А мені пощастило з обставинами. Аналізую той період і роблю висновок, що мені було легко, адже я знав, що мене все одно підтримають. Навіть, якщо я помилюся. Я не боявся грати, мені було затишно. Для воротаря це дуже важливо». — про те, що володів неабиякою стрибучістю в інтерв'ю football24.ua "Партнери питали: "Чому ти не кричиш?" Культовий воротар про вибуховий характер, нетиповий Львів і персональну кричалку (2 червня 2025 року)

«На щастя, так. Звичайно, боки мав обдерті, але це дрібниця. Інша справа – суперники. Одного разу грали проти Воронежа. На кутовий до нас прийшов їхній центральний захисник Сергій Савченков. Під час подачі він навмисно врізався у мене. Зіткнулися так сильно, що плече вилетіло. Довелося у наступних матчах виходити на уколах. Моїм дублером був Сергій Шиповський, втім хлопці просили зіграти мене "через не можу". Лінія оборони почувалася більш надійно – принаймні, так запевняли партнери: "Головне вийди на поле, а ми не дамо по воротах пробити"». — про те, що воротарські майданчики нерідко перетворювалися на бетон та як травми оминали в інтерв'ю football24.ua "Партнери питали: "Чому ти не кричиш?" Культовий воротар про вибуховий характер, нетиповий Львів і персональну кричалку (2 червня 2025 року)

«Знаєте, рідко так трапляється, щоб воротарі товаришували. А в нас із Богданом були дійсно чудові стосунки. Я б навіть сказав дружба. При цьому, існувала конкуренція, а ми розуміли – хто сильніший, той і грає. Радий, що нам вдалося зберегти ці відносини, незважаючи на боротьбу за статус першого номера. На "ви" до мене ніхто не звертався. Я відчував повагу і нікого не ображав. Намагався допомагати та підтримувати. Вважаю, що між нами була взаємна довіра. Важливо також те, що у тих Карпатах було багато хороших футболістів: Чижевський, Мокрицький, Покладок, Петрик, Валенко. Щасливий, що ділив з ними одну роздягальню». — про те, як вдруге повернувся у Карпати на початку 1990-х років у інтерв'ю football24.ua "Партнери питали: "Чому ти не кричиш?" Культовий воротар про вибуховий характер, нетиповий Львів і персональну кричалку (2 червня 2025 року)

«Тверду "четвірку" можу поставити. Бог вберіг мене від травм, я знайшов багатьох друзів, грав з кількома поколіннями талановитих футболістів. І радий, що стільки років провів саме в Україні. Відверто кажучи, мене болить через війну – ваша країна є моєю другою батьківщиною. Дуже хочу, щоб українці жили добре і в мирі та спокої. Тому, користуючись нагодою, передаю вітання львівським вболівальникам та всім тим, хто мене пам’ятає. Дякую за все! Я завжди пам’ятатиму добре ставлення і повагу до себе». — про свою кар’єру та львівський період, зокрема в інтерв'ю football24.ua "Партнери питали: "Чому ти не кричиш?" Культовий воротар про вибуховий характер, нетиповий Львів і персональну кричалку (2 червня 2025 року)