Перейти до вмісту

Кларисса Пінкола Естес

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Пінкола Естес Клариса)
Кларисса Пінкола Естес
Стаття у Вікіпедії

Клариса Пінкола Естес (англ. Clarissa Pinkola Estés, нар. 27 січня 1945) — американська юнгіанська психоаналітикиня, авторка концепції дикої жінки, одного з жіночих архетипів. Її книга «Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах» 1992 року була бестселером протягом 145 тижнів у New York Times, USA Today, Publishers Weekly, Library JournalQ.

Цитати

[ред.]

Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах (1991)

[ред.]
Women Who Run With the Wolves: Myths and Stories of the Wild Woman Archetype (Ballantine 1992 / 1996, USA)
  • Слово «дика» тут використано… в оригінальному значенні, тобто та, яка живе природним життям, у якому створіння має вроджену цілісність і здорові межі[1].

Вступ

[ред.]
  •  

Вони жили, як недоглянуті сади… але, на щастя, вітер завжди приносив дике насіння [2].
Моє покоління росло після другої світової війни, за часів, коли жінок інфантилізували та вважали власністю. […] І хоча їхню писанину забороняли, жінки все одно спалахували

  •  

Вона — розум, який думає нас, ми є її думками[3].
«Як і будь-яке інше мистецтво, вона живе в нутрі, а не в голові»[4].

1. Виття: Відродження Дикої жінки

[ред.]
File:P 1120--Adventure mag 1911 Oct--Woman with the Wolves, title illus.png
Журнал «Пригоди», 1911 р., Жінка з вовками
  •  

Пустеля — це місце, де життя дуже сконцентроване. Коріння живого чіпляється за кожну краплю води, а квітка накопичує вологу лише завдяки тому, що розкривається рано вранці й увечері. Життя в пустелі мізерне, але яскраве, і здебільшого відбувається під землею. Так само й життя багатьох жінок[5].

  •  

Ще є [ архетипи] Велика мати й Батько, Божественне Дитя, Шахрай, Чаклун(ка), Дівчина і Юнак, Войовниця та дурень (Дурепа). Утім персонаж La Loba[6] відрізняється від них за суттю та впливом, оскільки вона є символом коріння, що живить усю інстинктивну систему[7].

2. Переслідування мисливця: Перша ініціація

[ред.]
Синя Борода
[ред.]
  •  

Що більше вона себе переконувала, то не таким і жахливим здавався їй жених і не такою синьою — його борода[8].

  •  

Одного дня Синя Борода сказав дружині:
— […] Ось тобі мій в'язанець ключів. Ти можеш відкрити будь-які двері —у комори, у скарбниці, будь-які двері у цьому замку. Лише не чіпай цього ключика із завитками[8].
«Ключ є дозволом знати найглибші та найтемніші секрети душі[9]

  •  

[Їм] зрештою вдається зламати старі звички усвідомленості — через здатність споглядати жахіття і не відвертатися. Вони мають силу дивитися і витримати те, що бачать.[10]

  •  

…замість проклинати хижака своєї душі чи втікати від нього, ми його знищуємо. Цього можна досягнути, якщо не дозволяти собі негативних думок про своє душевне життя та особливо про власну цінність. Якщо ловити ці думки, перш ніж вони виростуть до розмірів, здатних нашкодити, і позбуватися їх.[11]

  •  

Я переконана, що сказання існують для того, щоб заново запускати внутрішнє життя людини.[12]

  •  

культура є родиною родини. Якщо родина хворіє, тоді всі сім'ї всередині цієї культури мусять боротися з однаковими болячками.[13]

  •  

Для виправлення ситуації часто достатньо навчитися сприймати себе, свої ідеї та творчість значно серйозніше, ніж ми звикли.[14]«У моєму кабінеті бували поетеси, які швиргали свої томики на диван так, ніби ті вірші були сміттям, а не скарбами. Бували художниці, які недбало тарганили свої полотна на сеанси психоаналізу, зачіпаючи ними одвірки при вході.»[15]

3. Рознюхати факти: Відновлення інтуїції як ініціація

[ред.]
Лялька в кишені: Василіса Премудра
[ред.]
  •  

Найкраще благословення, яке мати може дати доньці, це надійне відчуття правдивості її власної інтуїції.[16]«Інтуїція передається від матері до дитини дуже простими способами: "Ти правильно подумала. Як гадаєш, що за цим всім криється?"»

  •  

Для підтримання зв'язку з дикою сутністю потрібно запитувати себе, чого я хочу. Це і є відсіюванням зерна від полови.[17]

4. Пара: Союз із Іншим

[ред.]
  •  

Імпульс глибинної роботи нагадує сексуальне збудження, бо теж починається з нульової точки, наростає до плато і стає стабільнм та інтенсивним. Якщо це плато різко обривати (скажімо, гучним і несподіваним звуком), потрібно починати спочатку.[18]

5. Полювання: Коли серце - самотній мисливець

[ред.]
  •  

Любити — це вивчати кроки. Кохатися — це танцювати танець.[19]

6. Знайти свою зграю: Належність як благодать

[ред.]
  •  

Проте нині простежте, щоб витрачати менше часу на те, чого вони вам не дали, а більше — на пошук людей, до яких ви належите.[20]

  •  

Неправильні двері — це там, де ви знову почуваєтеся вигнанцем.[21]«Шукайте правильних ліків. Ви впізнаєте їх, бо вони не ослаблюють ваше життя, а зміцнюють його.» (там само)

Розділ 16. Вовча вія

[ред.]
  •  

Якщо не підеш у ліс, нічого ніколи не станеться, і твоє життя так і не почнеться[22].

Про Кларису Естес

[ред.]
  •  

Одна з найважливіших книжок мого життя. […] Книга секретів: ховайте її від звичайних чоловіків (але підсовуйте чоловікам незвичайним). Тішуся українському перекладу. Люблю Естес[23].

  Ірена Карпа

Примітки

[ред.]

Див. також

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Клариса Пінкола Естес. Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах. — Київ: Yakaboo Publishing, 2023. — 528 с. — ISBN 978-617-7544-16-5