Провокація

Провока́ція (лат. provocatio) — дія або низка дій, які мають на меті викликати реакцію тих, кого провокують. Як правило, проводяться з метою штучного створення складних обставин або негативних наслідків для тих, кого провокують.
Цитати
[ред.]
Парадоксальним чином <...> [посткомуністична] травма спровокувала також низку позитивних наслідків, у тому числі найважливіший: «примушення» українців перед постанням війни <...> до нового перевизначення ідентичності (колективної й індивідуальної), що відкриває перед українським суспільством можливість вийти на стежку усвідомленої деколонізації...[1] |
|||||
— Аґнєшка Матусяк |
Вміла словесна провокація — найшвидший спосіб визначити психологічний вік співрозмовника[2]. |
|||||
— Ксав'єр Мессінг, польський психолог |
Я сприймаю процес викладання й навчання як діалог, а діалог сприймаю як провокацію.[3] |
|||||
— Стівен Протеро (нар.1960), професор релігії в Бостонському університеті |
— Сунь Цзи |
— Раса Юкнявічене (нар. 1958 року), колишня міністерка оборони Литовської Республіки. |
Примітки
[ред.]Див. також
[ред.]Джерела
[ред.]- Аґнєшка Матусяк. Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою. — Львів: ЛА «Піраміда», 2020. — 308 с. — ISBN 978-966-441-637-2
- Ксав'єр Мессінг. Досить боротися — почни перемагати. — Київ: Дакор, 2023. — 224 с. — ISBN 978-617-8066-59-8
- Мужність долає все. Domat omnia virtus : для воїнів ЗСУ / упоряд. Юрій Николишин. — Львів: Апріорі, 2024. — 152 с. — ISBN 978-617-629-862-5
- Стівен Протеро. Вісім релігій, що панують у світі. — Київ: BookChef, 2023. — 464 с. — ISBN 978-617-548-051-9