Політтехнологія
.jpg)
Політтехнологія (політична технологія) — це сукупність методів, прийомів та процедур, які використовуються для впливу на суспільну свідомість і поведінку людей, формування сприятливого для себе політичного ставлення з метою досягнення певних політичних чи управлінських цілей.
Цитати
[ред.]У всіх західних мовах слово «політтехнолог» не вживається, так як воно означає інструментальний, маніпулятивний підхід до мови з метою політичної індоктринації населення шляхом підміни понять. «Політтехнолог» - це доктор Геббельс[1]. |
|||||
| — Лариса Бельцер-Лисюткина, культуролог та історик, науковець Інституту порівняльної політології РАН, потім професор Вільного університету Берліна |
Слово «політтехнолог» придумали росіяни[2]. |
|||||
| — Олексій Ковжун, політичний консультант |
...колонізатор, застосовуючи «спокусливі» внутрішньопсихічні імперські політтехнологія управління, досягав душі колоніального суб'єкта, перетворюючи його на слухняне гнучке тіло <...>, яке, гублячись у насолоді <...> від ілюзії спільного здійснення влади (незначні привілегії, низькі за рангом посади в чиновничій махіні тощо, які Рафєєнко формулює метаферою «барахла», запропонованого дияволом), втрачало національну пильність перед смертоносним у своїй суті спілкуванням із колонізатором…[3] |
|||||
| — Аґнєшка Матусяк. «Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою» |
Свобода — запорука сили держави. Тоталітарний устрій - колос на глиняних ногах; така держава здається могутньою лише завдяки своїй пропаганді, придушенню в зародку будь-якого опору, таємним політичним технологіям[4]. |
|||||
| — Андре Моруа |
Художня література
[ред.]Ленін зробив геніальне відкриття: не ідеологія є «матеріальною силою» — а політтехнологія![5] |
|||||
| — Оксана Забужко, «Музей покинутих секретів» |
Примітки
[ред.]- ↑ Лариса Бельцер-Лисюткина: "Слово «негр» исчезло". — «Взгляд», 11.01.2013
- ↑ Політконсультант Ковжун про Ляшка, Юлю, Ані Лорак, Зеленського, Черновецького і Самооцінку www.youtube.com
- ↑ Вийти з мовчання, 2020, с. 223
- ↑ А. Моруа, Мистецтво жити, 2023, с. 142
- ↑ Музей покинутих секретів, 2015, с. 585
Джерела
[ред.]- Оксана Забужко. Музей покинутих секретів. — Київ: Комора, 2015. — 832 с. — ISBN 978-617-7286-02-7
- Аґнєшка Матусяк. Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою. — Львів: ЛА «Піраміда», 2020. — 308 с. — ISBN 978-966-441-637-2
- Андре Моруа. Мистецтво жити. — Львів: Апріорі, 2023. — 160 с. — ISBN 978-617-629-821-2
