Полунін Андрій Вікторович

Полунін Андрій Вікторович

Стаття у Вікіпедії

Полу́нін Андрі́й Ві́кторович (5 березня 1971, Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР — 15 листопада 2025, Луцьк, Україна) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції півзахисника. Відомий виступами у складі дніпропетровського «Дніпра», збірної України та низки українських і німецьких футбольних клубів. Після кар'єри гравця став селекціонером, а згодом футбольним функціонером.

Цитати

«Ми займалися від самого дитинства футболом та мріяли грати за Дніпро. І коли став гравцем основного складу, а поруч грають однокласники, це було вдвічі приємніше. Ми боролися за чемпіонство, і, вважаю, це багато чого коштує. Це була мрія всього життя: грати у рідному місті за улюблену команду. Вона здійснилася, і усі цим дуже пишалися». — про те, як для всього покоління як можна описати той період заняття футболом в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» «Ми були сильнішими за Динамо і довели це»: легенда Дніпра Андрій Полунін – про чемпіонство за регламентом (14 листопада 2025 року)

«Так і було. У команді з ветеранів залишались хіба що Городов, Тищенко, Юдін, Горілий. Решта – молоді хлопці. Ми разом пройшли групу резерву, дубль, тому мали добре взаєморозуміння, дружили, разом проводили час. Багато хто одружувався, разом святкували – одне покоління було. Дуже добрі часи, які приємно згадувати». — про те, як на початку 1990-х років, молоді хлопці, просто кайфували від життя та футболу в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» «Ми були сильнішими за Динамо і довели це»: легенда Дніпра Андрій Полунін – про чемпіонство за регламентом (14 листопада 2025 року)

«Можу висловити свою думку: якщо б чемпіонат СРСР продовжив існування, в нас було б менше шансів заграти в тому Дніпрі. Команда ставала чемпіоном та вигравала Кубок. Люди грали у національній та олімпійській збірних – це були великі гравці. Коли розвалився Союз, багато хто поїхав, куди мали можливість, тому що фінансове становище тоді було далеко не найкращим. А ми, молодь, отримали шанс спробувати себе у чемпіонаті України. Наш дубль, який став останнім чемпіоном СРСР, практично у повному складі перейшов до першої команди Дніпра. Для нас це зіграло на руку, інакше не факт, що ми б себе так реалізували». — про те, наскільки вплинули на становлення зміни у країні в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» «Ми були сильнішими за Динамо і довели це»: легенда Дніпра Андрій Полунін – про чемпіонство за регламентом (14 листопада 2025 року)

«Гадаю, тоді ми досягли максимального результату. Чемпіонат швидкоплинний. Були у групі з Динамо, яке мало у складі Саленка, Яковенка, Шматоваленка, Леоненка, Ковальця, інших гравців дуже високого калібру – посіли друге місце. А у стиковому матчі за 3 місце у Запоріжжі перемогли Шахтар 3:2». — про те, що бронзу у першому чемпіонаті України вважали успіхом в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» «Ми були сильнішими за Динамо і довели це»: легенда Дніпра Андрій Полунін – про чемпіонство за регламентом (14 листопада 2025 року)

«Ні, такого не було абсолютно. Ми грали у футбол, який нам приносив задоволення, без усіляких задач або тиску. Вже у другому колі, коли першу частину чемпіонату пройшли в лідерах, зрозуміли, що можемо претендувати на максимальний результат. Можу висловити свою точку зору, що ми в тому сезоні були сильнішими за Динамо, і довели це в особистій зустрічі. Обіграли їх вдома 1:0, коли Максимов забив. От тільки ключових втрат очок припустилися у матчах в Кривому Розі та Харкові. Напевно, через молодість, недосвідченість, вагу відповідальності. Не можна було втрачати ті очки. Багато тоді було й підкилимних ігор – про це усі знають. Відомо, як змінювали регламент у ході чемпіонату. Повертатись до цього вже не хочеться. Суто з футбольної точки зору, ми самі винні – не вистачило одного очка. Ми мали тоді вигравати чемпіонат! Незважаючи ні на які моменти, мали на футбольному полі доводити. Прикро. Те гарне покоління заслуговувало стати чемпіоном. Просто для Динамо тоді б це був другий поспіль чемпіонат без золотих медалей, от і увімкнули усі можливі адміністративні ресурси: стимулювалися суперники, створювалися ситуації, щоб ми не вигравали – усі знають, про що я кажу». — про особливості виступів у "Дніпрі" в чемпіонаті 1992/93 років у ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» «Ми були сильнішими за Динамо і довели це»: легенда Дніпра Андрій Полунін – про чемпіонство за регламентом (14 листопада 2025 року)

«Вранці на сніданку водій сказав, що зламали автобус та вкрали сумки з формою. Гра була у другій половині дня, і почали шукати вихід із ситуації. Форму, наскільки пам’ятаю, збирали по частинах. Усіх нюансів вже не пам’ятаю, але щось, здається, підвезли з Дніпра, щось, напевно, дали господарі, а ось труси дали наші дніпровські баскетболісти. Пам’ятаю, що мені, невисокого зросту, було дуже незручно в них бігати». — про історію, як у Кременчуці з автобусу Дніпра вкрали форму в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» «Ми були сильнішими за Динамо і довели це»: легенда Дніпра Андрій Полунін – про чемпіонство за регламентом (14 листопада 2025 року)

«Тоді дніпровський журналіст Олексій Зоров навіть знімав фільм «Хроніка переможного дня». Фільмував все, що відбувалося на базі: підготовка, харчування, вся атмосфера від самого ранку до фінального свистка у матчі. Зараз, озираючись назад, можу сказати, що, можливо, і чемпіонство ми втратили тому, що зарано почали думати саме про цю лобову гру. Розуміли, що маємо обов’язково перемогти, і ця гра була для нас найважливішою. І ментально ми десь недооцінили значення попередніх матчів. Зокрема, Металісту поступилися якраз у попередньому турі. Звичайно, і вболівальники розуміли вагу матчу з Динамо. Атмосфера була просто божевільною! Тоді спонсори викупили усі квитки, зробивши вхід на стадіон безкоштовним. Я не був на знаменитому золотому матчі зі Спартаком 83-го (дивився гру по телевізору), але, напевно, була така ж перед чемпіонська атмосфера на грі з Динамо. Ми теж перемогли, як і той Дніпро виграв у Спартака, але різниця у тому, що ми чемпіонами не стали». — про переможний матч Дніпра з Динамо, на якому було встановлено вічний рекорд відвідуваності стадіону «Метеор» (40 тисяч глядачів) у ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» «Ми були сильнішими за Динамо і довели це»: легенда Дніпра Андрій Полунін – про чемпіонство за регламентом (14 листопада 2025 року)

«Тоді Микола Петрович Павлов входив до штабу збірної, і з Дніпра викликали багатьох: Дірявку, Москвина, Беженара, Коновалова, Похлєбаєва, мене, інших хлопців. Напевно, ми це заслужили тим, що демонстрували на футбольному полі. Дуже раділи цьому. Особисто я першу гру провів восени 1992 року, коли ми у Мінську зіграли 1:1 з білорусами». — про початок виступів за національну збірну в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» «Ми були сильнішими за Динамо і довели це»: легенда Дніпра Андрій Полунін – про чемпіонство за регламентом (14 листопада 2025 року)

«Коли був останній чемпіонат Союза, він вже працював у тренерському штабі Дніпра і відвідував усі матчі дубля. З цього і вилився глобальний плюс, що він нас всіх чудово знав. Був ще й матч Кубка СРСР, коли на виїзд на матч з Алгою до Фрунзе основа не полетіла, а нас, дублерів, повіз саме Микола Петрович. Він розумів перспективу і, коли настав час, зробив ставку на нас, хлопців, які грали у дублі та стали останніми чемпіонами СРСР. Бачив нашу мотивацію, що ми усі дружили та були готові битися один за одного, бачив нас зсередини. І найголовніше, що він нас об’єднав. У футбольному плані особисто мені Петрович дав певну свободу: дозволяв робити на полі те, що мені подобалося, і ні в чому не обмежував. Я грав так, як розумів футбол, і для мене був плюс у відсутності якихось рамок. Тому що у подальшій кар’єрі я стикався з такою проблемою. ...Коли приїздив, наприклад, до збірної. Мене запитували: чому не граєш, як потрібно? В мене була завжди одна відповідь: навіщо тоді мене викликаєте, адже бачите, як я граю у клубі, і це не так, як вам потрібно? Так, можливо така моя позиція не всім подобалася, але Микола Петрович розумів: якщо поставити мені рамки, я не зможу грати у футбол на високому рівні. Павлов повірив у нас. Важливо було і те, що практично всім нам він дав квартири, пробив через завод, через Івана Івановича Куліченка, вирішував усі побутові питання, яких було багато після розпаду Союза. Були ото варки харчовими наборами, автомобілі. Він все намагався зробити для команди, і це нас мотивувало. На той момент Микола Петрович, можна сказати, був як менеджер у західних клубах: не лише тренував, а займався питаннями фінансування. Його філософія була такою, що якщо вдома у футболіста все добре, то й на полі буде добре. Його слово завжди було головним». — про те. як працював молодим тренером Микола Павлов у ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» «Ми були сильнішими за Динамо і довели це»: легенда Дніпра Андрій Полунін – про чемпіонство за регламентом (14 листопада 2025 року)

«Ні, ми просто грали у футбол, а туди навіть не залазили. Павлов спілкувався з людьми, усе пробивав. На матчі ми літали на літаку, який надавав завод Південмаш – це дуже суттєвий момент для того часу, я вважаю». — про рівень матеріального забезпечення "Дніпра" в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» «Ми були сильнішими за Динамо і довели це»: легенда Дніпра Андрій Полунін – про чемпіонство за регламентом (14 листопада 2025 року)

«В мене ніколи не було, так би мовити, улюбленців на полі, як не було ніколи і проблем з кимось. Завжди з усіма було дуже добре взаєморозуміння. Я ж грав такого собі вільного художника, починав атаки, а в нас усі вміли добре відкриватися. Команда забивала багато красивих голів, ми грали в атакувальний футбол. Мені було добре грати і з Коноваловим, і з Паляницею, і з Москвиним, і з Морозом – маю на увазі нападників. Багато забивали також зі стандартів Максимов та Михайленко». — про співпрацю на футбольному полі в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» «Ми були сильнішими за Динамо і довели це»: легенда Дніпра Андрій Полунін – про чемпіонство за регламентом (14 листопада 2025 року)

«Звичайно, окремим. В нас була можливість стати чемпіонами, і більше такої нагоди вже не трапилось. Цей сезон є найбільш пам’ятним, і, напевно, десь у душі є сум. Ми могли увійти назавжди в історію Дніпра, ставши чемпіонами України. Ось, наприклад, минуло вже 27 років з того часу, як з Карпатами я став бронзовим призером – так досі там усі це згадують і не знають, коли знову подібне буде. Можливо, незабаром в них це, дай Боже, вийде. Я про те, що там цінують третє місце😊, а в Дніпрі пам’ятається інше». — про оцінку бронзового сезону 1992/92 року в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» «Ми були сильнішими за Динамо і довели це»: легенда Дніпра Андрій Полунін – про чемпіонство за регламентом (14 листопада 2025 року)