Перейти до вмісту

Повість без назви

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія


Цитати

[ред.]
  •  

Бо треба, ось що вами керує, а не якась мораль[1]

  •  

Всі люди в основному негідники, лицеміри, неймовірні себелюби, одно слово, без вийнятків тартюфи, і що відрізняються вони лише формою їх прикриття. Тільки сила, тільки людська підлота рушить і так званим праведником, що накладає своїм життям за ближніх, і так званим бузувіром, що винищує праведників.[2]

  •  

Головні й найзліші вороги нашого життя — звичка і мета. Перша примушує нас зовсім не пізнавати вражень від речей, які нас звичайно оточують; друга — пізнавати ці враження лише службово, у їх відношенні до уявної речі, яка невідомо чи здійсниться для нас коли-небудь.[3]

  •  

Добу найбільше характеризує антураж.[4]

  •  

Мені здається, в людському житті цілком досить горя і бур, щоб їх ще треба було доповнювати в мистецтві. Тому я малюю тільки світле і радісне.[5]

  •  

Людина — це передусім горда тварина.[6]

  •  

Оскільки розум не співмірний з світом, він тільки здатен віддаляти нас від пізнання світу. Це пізнання можливе наперекір розумові, через усунення його, через те, що ми безпосередня частина світу всупереч тому, що ми розумні. Злитися з світом у його безконечності й вічності — ось дійсний шлях світового пізнання.[7]

  •  

Чим яскравіші наші враження, тим наше життя цікавіше. Але ми живемо в такому обмеженому колі речей, що вони, кінець кінцем, притираються для наших чуттів.[8]

Примітки

[ред.]
  1. Повість без назви // С. 279
  2. Повість без назви // С. 286
  3. Повість без назви // С. 245
  4. Повість без назви // С. 303
  5. Повість без назви // С. 302
  6. Повість без назви // С. 279
  7. Повість без назви // С. 290
  8. Повість без назви // С. 244

Джерела

[ред.]