Перейти до вмісту

Павлов Микола Петрович

Матеріал з Вікіцитат
Павлов Микола Петрович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Микола Петрович Павлов (20 червня 1954, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський футболіст, український футбольний тренер. Заслужений тренер України. З 7 грудня 2016 роки — Президент Всеукраїнського об'єднання тренерів з футболу. Почесний президент футбольного клубу «Лівий Берег» з 2017 року[1][2].

Цитати

[ред.]
  •  

«Мені пощастило стати одним із перших футболістів, з якими Віктор Євгенович працював в ролі головного тренера. Було це в Чорноморці у 1982-му. Запам’ятався він мені людиною інтелігентною, вихованою, життєрадісною, з почуттям гумору. Лише найприємніші спогади.

Вийшло так, що в Чорноморці я відіграв лише рік й покинув команду з невеличким скандалом. Проте з Прокопенком ми все одно залишилися друзями. Завжди, коли зустрічалися, обіймалися, і все було так душевно.

Ще запам’яталася наша зустріч у 2006-му в Києві на 60-річному ювілеї Володимира Федоровича Мунтяна. Я прийшов із дружиною, і Прокопенко її впізнав, адже свого часу просив вплинути на мене не йти з Чорноморця. Він її обійняв, і мені було так приємно, що він залишився у хороших відносинах не лише зі мною, а й з моїми близькими». — про те, яким запам’ятав Віктора Прокопенка в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» Перший тренер збірної України сьогодні святкував би ювілей: «Усі копіювали Лобановського, а в Прокопенка було своє бачення» (24 жовтня 2024 року)

  •  

«На початку кар’єри він був дуже добрим, м’яким і демократичним. З футболістами так не можна. У Чорноморці було багато виконавців, із якими Прокопенко ще сам грав. Тому в команді відчувалося панібратство. Тренувальний процес був веселим, із жартами. А ми все ж виконували завдання залишитися у Вищій лізі.

Потім влітку керівництво клубу вирішило відправити всю команду у тижневий круїз по Чорному морю. Ми поїхали з дружинами, дітьми. Випивали, пілкувалися. Я думав: «Блін, ось це я потрапив в команду! Як же ми будемо грати?!».

Після круїзу усі розслабилися, бо подумали, що будемо лише відпочивати, а Прокопенко із Семеном Йосиповичем Альтманом зачинили нас на базі й так поганяли! Начебто готували у десантні війська. Ось тоді Прокопенко показав себе. Він зрозумів, що потрібен інший підхід. З’явилися дисципліна та порядок. Ми видали такий фініш чемпіонату, що питання вильоту не стояло вже через п’ять-шість турів». — про те, яким тренером був Віктор Прокопенко на початку свого шляху в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» Перший тренер збірної України сьогодні святкував би ювілей: «Усі копіювали Лобановського, а в Прокопенка було своє бачення» (24 жовтня 2024 року)

  •  

«Прокопенка пов’язували дуже сильні та теплі відносини із Рінатом Леонідовичем Ахметовим. Я точно знаю, що після того, як Прокопенко покинув посаду головного тренера Шахтаря, вони завжди продовжували підтримувати зв’язок.

Думаю, під час роботи в московському Динамо, в Прокопенка сталося якесь розчарування. В нього там не вийшло, хоча там ні в кого не виходило. І тоді Ахметов вмовив його повернутися в Шахтар та стати спортивним директором». — про те, чому Віктор Прокопенко вирішив перейти на роботу функціонером в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» Перший тренер збірної України сьогодні святкував би ювілей: «Усі копіювали Лобановського, а в Прокопенка було своє бачення» (24 жовтня 2024 року)

  •  

«Правда. Прокопенко літав із перекладачем до Луческу та вів перемовини. Ахметов років три полював на нього. Луческу тоді в Туреччині вигравав чемпіонство. Ми з Прокопенком також спілкувалися про це, і він мені розповідав, що є ось такий тренер». — про те, що Віктор Прокопенко відіграв велику роль у приході Мірчі Луческу в Шахтар в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» Перший тренер збірної України сьогодні святкував би ювілей: «Усі копіювали Лобановського, а в Прокопенка було своє бачення» (24 жовтня 2024 року)

Примітки

[ред.]