Перейти до вмісту

Олійникова Олександра Денисівна

Матеріал з Вікіцитат
Олександра Олійникова
Стаття у Вікіпедії

Олекса́ндра Дени́сівна Олі́йникова (3 січня 2001, Київ) — українська професійна тенісистка. Переможниця 3 турнірів WTA в одиночному розряді.

Цитати

[ред.]
  •  

Мене дуже тепло прийняли і в Чилі, і в Аргентині. В мене доволі особливий контакт з тамтешньою публікою: люди там дуже відкриті, дуже емоційні в позитивному плані. Це класно! Чилі та Аргентина – найбільш проукраїнські країни регіону (включаючи ще Колумбію) в регіоні. Але, звісно, оскільки ці країни дуже далеко від нас, людям потрібно пояснювати більше, проінформовувати. Та можу сказати, що вони за нас[1]!

  •  

Це результат дуже тривалої роботи над своєю грою, над собою. Зокрема, внутрішньо. Тож в якийсь момент це мало дати результат. Думаю, я просто допрацювала якісь аспекти, які не давали мені змоги заграти на такому рівні раніше[1]! — Про власний прогрес у 2025 році

  •  

Я киянка, народилась в Києві, це моє рідне місто! Це мій дім. Відповідно, я хочу жити вдома, тренуватися вдома. Звісно, у мене багато від'їздів через специфіку моєї роботи. Але якщо у мене є можливість потренуватися вдома, то я так зроблю[1]!

Про перемогу на турнірі WTA 125 у чилійському місті Коліна

[ред.]
  •  

Я почуваюся неймовірно, бо це титул, це дуже важливо для мене. Це чудовий турнір, я дуже щаслива через цю перемогу. Також завдяки цьому я завтра увійду в топ-100. Тож це дуже важливо[2].

  •  

Це дуже важлива перемога для мого батька. Він зараз в армії, він захищає Україну, і це дуже важко. Я стараюсь з усіх сил стати тією спортсменкою, якою він хоче мене бачити, тому що це була його мрія. Він вірив, що я увійду в топ-100, коли ніхто більше не вірив. Я не можу дочекатися, щоб зателефонувати йому, бо знаю, що це для нього означає[2].

  •  

Після цих турнірів я повернуся в Україну і готуватимуся до наступного сезону, який почну вже як гравець топ-100. Я гратиму Мастерси, гратиму мейджори, турніри WTA. Моя підготовка відбуватиметься в Києві – моєму рідному місті.
Я хочу дуже подякувати нашим захисникам, тому що якби не українські військові, я б не змогла готуватися вдома. Це дуже важливо. Тож дякую нашій армії, яка захищає мене, і дякую всім, хто підтримує Україну. Завдяки цьому я можу повернутися додому[2].

Примітки

[ред.]