Перейти до вмісту

Ольга-Олександра Бажанська-Озаркевич

Матеріал з Вікіцитат
Олександра Бажанська
Світлина створена у фотостудії Подольського. Зберігається в Інституті досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі
Надгробок на могилі Бажанської-Озаркевич

О́льга-Олекса́ндра Порфи́рівна Бажа́нська, у шлюбі Озарке́вич (30 грудня 1866, Львів — 15 липня 1906, Закопане, нині Польща) — українська піаністка, фольклористка, письменниця, громадська діячка та рання феміністка. Літературні псевдоніми — Оксана, Олеся Б. За означенням «Енциклопедії українознавства», Ольга-Олександра Бажанська — перша українська фахова піаністка в Галичині. Брала активну участь у жіночому русі.

Цитати

[ред.]

Про Олесю Бажанську

[ред.]
  •  

Аналізуючи літературну добірку «Першого вінка» в «Нарисі історії українсько-руської літератури до 1890 р.», Франко з-поміж інших письменниць згадав дебютантку Бажанську, хоч і не вдаючись до власних оцінок її творів: «Уперве виступила тут з одним віршиком і з оповіданням «Кіндрат» Олеся Бажанська, пізніше заміжня Озаркевичева». Крім Франка, про згадані тексти молодої письменниці в загальному контексті аналізу творів «Першого вінка» відгукнулась Григорій Цеглинський і Михайло Павлик, висловивши протилежні судження.
Зокрема, Цеглинський, заповідаючи Бажанській «гарну будучність в новелістиці нашій», зауважив: «В «Кіндраті» Олесі Бажанської чуть охоту, чуть силу, чути і м'ягке на недолю людську серце, та чути єще і початкуючу руку, котра особливо приваєсь в слабім мотивованню важких переходових хвиль та й в звичайній початкуючих хибі — числення на ефект» («Зоря». 1887. № 18. С. 307)[1]. — З есею «Належить до перших піонерок жіночого руху»: Олеся Бажанська

  — Алла Швець


Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]