Новіков Ілля Сергійович

Новіков Ілля Сергійович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Ілля́ Сергі́йович Но́віков (11 лютого 1982, Москва) — російський, згодом український, юрист, адвокат, партнер адвокатського об'єднання «Barristers», викладач, гравець «Що? Де? Коли?». Виступав захисником багатьох українських політв'язнів у Росії.

Дворазовий володар Кришталевої сови телеклубу «Що? Де? Коли?» (2004, 2014). Брав участь також в інших телепроєктах, зокрема «Колесо історії», «Своя гра», «Хто хоче стати мільйонером?», «Найрозумніший», «Жорстокі ігри».

Цитати

«По-перше, це справи, які я веду впродовж останні трьох років, плюс – з’являються нові. Не всі вони політичні, є досить звичайні справи. По-друге, у грудні минулого року ми з колегами зареєстрували в Україні адвокатське об’єднання, у нас два офіси: у Києві та Одесі. Цього разу я приїхав не сам, а з двома московськими колегами, щоб вони могли зареєструватися в Реєстрі українських адвокатів. Ми плануємо зробити свою команду більш універсальною. Це потрібно для того, щоб російський суд розглядав якийсь документ з України за умови їх тотального небажання такі документи приймати. Один зі шляхів змусити суд зробити це – бути адвокатом, внесеним до українського реєстру, подати в Україні від свого імені запит, отримати на нього відповідь та привезти її до Росії. Тому що інакше, якщо діяти через українського колегу, у російського суду з’являється питання: а звідки взявся український адвокат, чи представляє він інтереси підзахисного в РФ, якщо ні – то що це за запит?» — про те, що пов’язує з Україною в інтерв’ю «Главкому» Адвокат Ілля Новіков: Серед моїх клієнтів були справжні вбивці - і це не найгірші люди, з якими я стикався (16 квітня 2018 року)

«Я з нею коротко говорив перед тим, як вона мала проходити процедуру допиту, хотів зрозуміти що навколо неї коїться. З початку української «справи Савченко» я не припускав, що можу її захищати, хоча юридично я маю на це право як іноземний адвокат, внесений до українського реєстру. Я - не той захисник, який їй зараз потрібен. У Росії головним у моїй роботі було довести її алібі. У адвокатів, як у акторів, є своє амплуа. І мені б зараз було складно грати у тому амплуа, якого вимагає справа Савченко. ...Савченко – непроста людина, і жоден захисник, на мою думку, не зможе нею отак керувати. Наприклад після вироку російського суду щодо Савченко постало питання про те, чи будемо ми подавати апеляцію. І Надія заборонила подавати. Адвокатська етика говорить про те, що клієнт сам вирішує, що він хоче робити, а що - ні. Навіть якщо клієнт хоче зробити щось потенційно небезпечне для себе - це його рішення, не адвоката. І адвокат або виконує його, або, якщо тобі це дозволяє закон, виходить зі справи. До речі, це дещо по-різному відбувається в Росії і в Україні. В Росії діє загальне правило про те, що якщо ти одного разу взявся захищати людину, за дуже рідкісним винятком, адвокат не має права вийти зі справи без згоди підзахисного». — про спілкування з Надією Савченко в інтерв’ю «Главкому» Адвокат Ілля Новіков: Серед моїх клієнтів були справжні вбивці - і це не найгірші люди, з якими я стикався (16 квітня 2018 року)

«Позитивним чином. Мені вдалося у жорстких умовах показати кілька хороших результатів, чимало колег-адвокатів потім підходили, вітали. Не так важливо, що думає з цього приводу широка публіка. Спочатку вона носила Савченко на руках, а нині каже що її завербували чи то в СІЗО, чи може ще раніше. Чомусь багатьом бути раптом розчарованим у своїх ілюзіях у 2016-му році виявилось більш прикро, ніж повірити, що все це було обманом з самого початку. Не було, але хай кожен залишиться при своїй думці. Людям важко визнати, що вони просто повірили не в ту людину. Я ж вважаю, що усе, зроблене тоді, було зроблено добре і правильно. Своєю ідеєю щодо судово-астрономічної експертизи я досі трішки пишаюсь. У кінці грудня 2015 року астроном з Москви Ольга Возякова вирахувала висоту сонця на відеокадрах, на яких відображено момент загибелі співробітників телеканалу «Росія» Антона Волошина та Ігоря Корнелюка, і підтвердила непричетність Савченко до загибелі журналістів, у вбивстві яких її звинувачували. Лінія захисту адвокатів Надії з самого початку будувалася на тому, що льотчиця була взята в полон до того, як міна вбила журналістів. Нині суттєву частину мого робочого портфеля становлять справи, пов’язані з Україною. У Росії понад 60 українців, які незаконно утримуються. Чотирма такими справами я займаюсь. П’ята справа дещо інша: українець сидить нібито за напад на російського поліцейського – я намагаюсь йому допомогти. Якби не «справа Савченко», напевно, я б зараз не вів ці справи. Хоча вони всі pro bono (від з лат. pro bono publico, дослівно «для суспільного добра», - «Главком»), але для мене важливо закінчити їх». — про те, як «справа Савченко» вплинула на кар’єру в інтерв’ю «Главкому» Адвокат Ілля Новіков: Серед моїх клієнтів були справжні вбивці - і це не найгірші люди, з якими я стикався (16 квітня 2018 року)

«...Коли я тільки починав з нею працювати, я попередив редакторів, що можуть виникнути проблеми. Однак аж до 2016 року, коли історія з Савченко дійшла свого апогею, редакторам і продюсерам якось вдавалося балансувати цю ситуацію. Тільки коли процес вийшов на фінішну пряму і неможливо стало не помічати, що вдень Новіков біля клітки з Савченко, а ввечері Новіков з «метеликом», тоді ми з клубом розсталися полюбовно, без скандалу». — про те, що добровільно пішов із «Що? Де? Коли?» в інтерв’ю «Главкому» Адвокат Ілля Новіков: Серед моїх клієнтів були справжні вбивці - і це не найгірші люди, з якими я стикався (16 квітня 2018 року)

«З усіма спілкуюсь. Менше друзів не стало. Серед людей, які грають у подібні ігри, вибірка дуже не реперезентативна. Ми ж усі великі розумники – принаймні такими себе вважаємо. У порівнянні із середньоросійським серед нас дуже мала кількість людей, яка схвалює те, що робить наша влада, – у нас таких майже немає». — про те чи поменшало друзів серед них після «справи Савченко» в інтерв’ю «Главкому» Адвокат Ілля Новіков: Серед моїх клієнтів були справжні вбивці - і це не найгірші люди, з якими я стикався (16 квітня 2018 року)

«Був лише один епізод моєї співпраці з одним з українських високопосадовців як з клієнтом, але я не маю права його розголошувати. Справа не мала стосунку до політики. Якщо говорити про чиновників вищого рангу, то з Порошенком я бачився двічі перед звільненням Савченко. З іншими посадовими особами я спілкуюсь виключно щодо справ, пов’язаних зі справами людей, яких я захищаю, бо мені вкрай важливо розуміти, що буде з обміном полонених. У мене є два спостереження. Перше – в України значно менший потенційний обмінний фонд. Нещодавно було оголошено, що Україна готова віддати 23 громадянина Росії. У Росії ж сидить понад 60 українців. Друге – навіть у рамках цього обмінного фонду досі Україна або програвала у «курсі», або ж, у найкращому випадку, віддавала одного за одного. Коли міняли Савченко – її міняли на двох. Коли міняли Солошенка й Афанасьєва – їх міняли на трьох. Я зараз не говорю про обміни з «Л/ДНР», коли міняють автобусами, йдеться саме про обміни з Росією (хоча вона завжди намагається перевести стрілки на «Л/ДНР»). З приводу нещодавнього обміну, коли двох прикордонників обміняли на двох прикордонників, то я не ліз у цю кухню, але вважаю, що він проходив скоріше на російських умовах, ніж на українських. У російської влади є «чарівна» манера: коли їй потрібно витягнути когось – а вони взагалі-то не дуже зацікавлені у своїх людях – але якщо людина справді «своя» для них, вони арештовують чи викрадають когось спеціально під обмін. Приміром, ситуація із прикордонникам розвивалась так: влітку минулого року Україна арештувала двох російських прикордонників, а потім у жовтні у Сумській області щось відбулося з українськими прикордонниками. Росіяни стверджують, що ті зайшли на російську територію, українська ж сторона каже, що їх було викрадено з української території. Не втручаюся в ці розбіжності, важливим є сам фактор часу. Умови кого на кого міняти здається диктувала Росія. Чи варто сподіватися що російська відповідь на українську пропозицію щодо 23 росіян буде чесною? І що буде з рештою українських політв’язнів коли не потраплять до цього обміну? Вони чекатимуть кожен ще кілька років? Мені важливо розуміти, що зараз відбувається у цій сфері і бачити, які шанси у моїх підзахисних, тому доводиться спілкуватися із чиновниками. Медведчука я не знаю, з ним ніколи не зустрічався. Я вгадав ваше наступне запитання?» — про те чи звертались українські чиновники вищого рангу, народні депутати з проханням допомогти, пропозиціями про співпрацю в інтерв’ю «Главкому» Адвокат Ілля Новіков: Серед моїх клієнтів були справжні вбивці - і це не найгірші люди, з якими я стикався (16 квітня 2018 року)

«Я вважаю неправильним це формулювати. Найчастіше колеги на такі питання кажуть «я ніколи не буду захищати педофіла», або вбивцю, або ґвалтівника. Щось таке, що викликає огиду до глибини душі самим характером обвинувачення. Я вирішую все у конкретній ситуації. Серед моїх клієнтів були справжні вбивці - і це були не найгірші з людей, з якими я стикався. Приказка про те, що не потрібно зарікатися від тюрми, має набагато більше сенсу, ніж здається на перший погляд. З іншого боку, може бути скільки завгодно неприємна людина, але сама справа може бути дуже цікавою. Це такий собі лікарський цинізм. Коли людина лежить, корчиться від болю, а над ним консиліум стоїть, лікар каже «дивіться колеги, який цікавий випадок». У мене є зараз одна українська справа. Денис Бахолдін - росіянин, який тут в Україні воював на боці «Правого сектору». Його зараз Росія звинувачує в участі в екстремістській організації. Але як ця стаття формулюється російським кодексом? Екстремістська організація, заборонена на території Російської Федерації. «Правий сектор» заборонений на території РФ, а отже, в Україні він не є ані екстремістською, ані терористичною організацією, а є партією. Є партія, яка називається «Правий сектор» і є громадянське об'єднання, яке називається «Правий сектор». За їхнім статутом, учасником цієї організації може бути тільки громадянин України. І ось ця правова колізія, що Росія собі привласнює юрисдикцію судити про речі, які відбуваються поза її кордоном, з одного боку. З іншого боку - згідно із законом України, учасником може бути тільки громадянин України, а у нас росіянин. Людину хочеться захистити, але окрім того, це утворює надзвичайно цікаву і кримінальну, і міжнародну правову проблему. Може вийти так, що людина сама по собі мені може бути не симпатична, але проблема, з якою вона до мене прийде, буде така, що я не втримаюся від спокуси нею зайнятися». — про те, якому потенційному клієнту точно б відмовився надавати послуги в інтерв’ю «Главкому» Адвокат Ілля Новіков: Серед моїх клієнтів були справжні вбивці - і це не найгірші люди, з якими я стикався (16 квітня 2018 року)

«Моя практика в Росії припинилася 24 лютого. 24 лютого на всіх справах був поставлений жирний хрест. Я не з'явлюся в Росії в жодному найближчому майбутньому». — про те, що вважає себе українським адвокатом. Воює за Україну. У РФ хочуть посадити зірку "Що? Де? Коли?" Іллю Новікова (9 жовтня 2023 року)

Про нього

«...вступив до лав Сил територіальної оборони України і досі бере участь у їх діяльності, а саме пройшов військову підготовку, бере участь у бойових діях, займається пропагандистською роботою». — про те, що за версією слідства став фігурантом кримінальної справи про державну зраду рф у формі переходу на бік супротивника У РФ проти адвоката Іллі Новікова порушили кримінальну справу про «фейки» щодо російської армії (29 грудня 2023 року)