Перейти до вмісту

Незалежність

Матеріал з Вікіцитат
Пором "Незалежність", 2024 р.
Вікіпедія
Вікіпедія

Незале́жність — можливість приймати самостійні рішення, які підкоряються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів.

Цитати

[ред.]
  •  

Вільний дух є найповнішою запорукою незалежності[1].

  Авраам Лінкольн
  •  

Вони воліли невигоди важких походів, аніж спокійне життя рабів. З їх історії довідуємося, як батьки передавали своїм синам горде почування незалежності, як найдорожчу спадщину, при чому гасло «смерть або воля» було їх одиноким заповітом, що переходив від батька до сина, разом з прадідівською зброєю[2]. — про козаків

  — Жан-Бенуа Шерер (Йоган Бенедикт), німецький і французький історик, географ
  •  

На мій погляд, це взагалі неправильно мати претензії до письменника, що він виявляє свою політичну позицію — наче мати до нього претензію, що він, скажімо, в синтаксисі користується якимось складнопідрядними конструкціями. Без цього якось не можливо щось створювати. Це не означає, що це якась партійна робота, це просто переживання своєї дійсності. Насправді письменник може впливати на ситуацію тільки у випадку своєї максимальної автономності і максимально своєї індивідуальної незалежності[3].

  Юрій Андрухович
  •  

Найбільшої незалежності від Бога умоглядно вдалося досягнути протестантизму. Це — одна з наймолодших частин християнства, і в ній людська особистість має право голосу, це справді якби спілкування з Богом у формі діалогу.[4]
«Духовність релігії» («Жлобологія»)

  Юрій Андрухович
Перевал Незалежність, Колорадо, 2009 р.
  •  

Незалежність думки — найблагородніший вид аристократизму.

  Анатоль Франс
  •  

Середня кінопродукція неминуче виходить із смаків і капризів широкої публіки. Художник-одинак, що йде за своїм натхненням, за самою своєю творчою природою прагне звільнитися від цієї тиранії, керуючись власними поглядами та ідеями. Незалежність дає йому можливість задовольняти бажання іншої частини публіки, що нетерпляче чекає побачити те, чого вона ще не знає.
«Ви — надія кіно. Ви усі повинні навчитися ще сильніше, ніж робили це досі, зневажати погане кіно. Ви повинні навчитися любити кіно як мистецтво

  Ганс Ріхтер (1888 - 1976), німецький художник, кінорежисер

Висловлювання проти

[ред.]
  •  

Я думаю, що кожен, хто вирішив писати і, головне, публікувати написане, насправді потребує передусім відповіді. Тобто тут не так ідеться про те, що в тебе вийшло з-під пера – про це йдеться, безумовно, це важливо, – але все-таки цей відгук, він насправді важливіший. Якби цього не було, то, мабуть, і немає потреби в публікуванні. Звісно, можна бути незалежним від думки інших людей, не цікавитися нею, але навіщо тоді писати? Якщо ти настільки самодостатній, то ти маєш все це всередині, в собі самому і ти можеш мовчати. А письменництво означає цю потребу в тому, щоб бути почутим, та ще й отримати якусь реакцію, відповідь[5].

  Юрій Андрухович

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]
  1. Українська звитяга і мужність, 2010, с. 5
  2. Крип'якевич І. П. Історія України, 1990, с. 251
  3. Нам усім пощастило, 2017, с. 90
  4. Андрухович Ю. Духовність релігії // Жлобологія: Мистецько-культурний проект / Автор та куратор проекту: Антін Мухарський. — Київ: Наш формат, 2013. — С. 16. — ISBN 978-966-97344-0-2.
  5. Нам усім пощастило, 2017, с. 76

Джерела

[ред.]
  • Юрій Андрухович. Нам усім пощастило. Розмови з Юрієм Андруховичем. — Брустурів: Discursus, 2017. — 240 с. — ISBN 978-617-7411-05-4
  • Крип'якевич І. П.. Історія України. — Львів: Світ, 1990. — 520 с.
  • Українська звитяга і мужність: Хрестоматія з військово-патріотичного виховання української молоді./Упор. Рудюк С.П. — Тернопіль: Богдан, 2010. — 432 с. — ISBN 978-966-10-0577-7