Настасія Кінскі

Настасія Кінскі

Файл:Nastassja Kinski (2) crop.jpg, Nastassja Kinski.jpg

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Настасія Аглая Накшинскі (нім. Nastassja Aglaia Nakszynski; 24 січня 1961, Західний Берлін, Західна Німеччина) — німецька акторка і супермодель. Здобула Золоту пальмову гілку на Каннському кінофестивалі 1984 року.

Цитати

«Я безмірно рада опинитися в Одесі. Давно мріяла побачити це місто. Тим більше що тут свого часу працювали відомі кінематографісти, які знімав великий Ейзенштейн. Хочу подивитися тут на мистецтво, на стріт-арт, послухати музику, завітати до Оперного театру… Коротше кажучи, все, що можна встигнути за дуже короткий період перебування. Скажу одразу: мені тут все подобається – від архітектури до людей. А ще дуже смачні овочі, особливо помідори». — про ставлення до української Одеси в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Отримала запрошення взяти участь у міжнародному форумі та обговорити у рамках однієї з головних тем панельних дискусій створення кінокомісії Одеси. Основною метою роботи цього органу стане розвиток маркетингу та залучення інвестицій у кіноіндустрію міста». — про те, що привело до України в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Не помиляєтеся, саме 1975 року на екрани вийшов перший фільм, у якому я брала участь — «Помилковий рух» Віма Вендерса». — про те, що кінокар'єра розпочалася рано у чотирнадцять років в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«На дискотеці я сподобалася дружині режисера, і вона запросила мене на перегляд. Мабуть, не помилилася — я вписалася в роль, а знімальний процес мені настільки сподобався, що вирішила пов'язати з кіно своє життя». — про те, як у юному віці потрапили на знімальний майданчик в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Відразу відповісти, мабуть, складно. Можна сказати, що всі впливали потроху. Я змінювалася від фільму до фільму. І це буде правда, але, напевно, таки Роман Поланскі. Він був найвибагливішим, хоч і ставився до мене зі щирою симпатією. Втім, я теж не приховувала своїх емоцій. Більше того, я не приховую їх до сьогодні». — про те, як працювала із всесвітньо відомими режисерами Романом Поланськи, Френсісом Фордом Копполою, Мілошем Форманом, Жан-Жаком Бенексом, Тоні Річардсоном, Андрієм Кончаловським в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Це дуже цікава історія, але зовсім не та, яку свого часу роздмухали в пресі. Мою фотографію Полянський побачив в одному з глянсових журналів. Не дивно, що його, справжнього чоловіка, привабила моя зовнішність. Він зустрівся зі мною в Мюнхені і запитав, як я належу до театру. Саме до театру – не до кіно! Я відповіла: позитивно. Тоді він запросив мене на репетиції опери "Ріголетто", яку тоді ставив. Я побачила, як чудово він працює з акторами. Розмовляючи про кіно, цікавився, які його роботи мені подобаються. На той час я вже дивилася його ранні фільми: «Ніж у воді», «Бал вампірів», «Китайський квартал». Вони мені подобалися. Однак моїх "кінопізнань" явно було замало. Поланскі показав мені «Ромео та Джульєтту». Потім відправив до Парижа, до синематеки, давши список рекомендованих для перегляду картин. Познайомив мене з Ізабель Аджані, Катрін Денев, Вів'єн Лі, яких добре знала. Романа відрізняло від інших, що він цікавився мною як особистістю, багато чого мене навчив. Пристрастив до книг, фільмів, акторської гри. Завдяки йому я грала в Національному театрі Лондона, де навчилася не лише майстерності, а й правильної англійської вимови. Саме Полянський умовив мене виїхати до США і вступити до знаменитого Інституту театру та кіно Лі Страсберга. Він ставився до мене напрочуд добре, трепетно ​​і з любов'ю. Ми й досі друзі, у нас дочки одного віку. Роман - чудовий батько». — про те, як познайомилася з Романом Полянським в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Одного разу він наполягав на тому, щоб я прочитала роман «Тесс із роду д'Ебервілей» Томаса Гарді. За цією книгою Роман збирався знімати фільм, причому ідею екранізації виношував давно, задумавши зняти у головній ролі свою дружину Шерон Тейт. Вона трагічно загинула, і через багато часу Роман вирішив довірити цю роль мені. Однак вимагав, щоб я навчилася говорити англійською мовою без акценту. Це при тому, що у нього акцент був. Але роль мав виконувати не він, а я. Довелося посилено вивчати англійську. Словом, доклала всіх зусиль». — про режисера Романа Полянського, завдяки якому стала володаркою «Золотого глобуса» в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Можна сказати й так, хоча якщо людина не має таланту, потягу й бажання, вона ніким не стане. Демі намагалася якнайшвидше позбутися опіки сім'ї і у віці 16 років пішла з дому. Залишила школу, щоб зайнятися модельним бізнесом. У 17 років вона познайомилася з 30-річним музикантом Фредді Муром і у 18 років вийшла за нього заміж. Після весільної церемонії пара переїхала до Лос-Анджелеса, щоб остаточно позбутися можливого впливу сім'ї Демі. Там ми й познайомилися - Демі жила по сусідству зі мною. Виявилося, ми були одного віку, росли у бідних сім'ях, обидві пішли з дому. Але головне, мабуть, у тому, що кожна з нас мала сильний характер, який дозволяв виживати і рухатися вперед у суворому світі шоу-бізнесу. Ми розуміли одне одного з півслова. Демі тоді працювала моделлю, а я вже встигла зіграти у кількох значних картинах іменитих режисерів. У тому числі, «Тесс». Звичайно, Демі подивилася цей фільм, я ж розглянула в ній не тільки чудові зовнішні дані, а й потенційний акторський талант. Після чергової розмови до душі порадила подружці спробувати себе актрисою. Надихнувшись новою ідеєю, вона, не припиняючи роботу в модельному агентстві, записалася на курси акторської майстерності. Незабаром її почали запрошувати зніматися в масовці, а вже 1982 року Демі отримала невелику роль у серіалі «Головний госпіталь». Саме цей рік вважається початком її кар'єри у кіно». — про те, що привела до кінематографа Демі Мур в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Так, це Катрін Денев. Вона є ідеалом для багатьох жінок. Люди вважають, що Дєнев холодна, відчужена, але насправді вона любить усіх. Я познайомилася з нею, коли ми працювали над картиною «Небезпечні зв'язки». Дуже багато чого навчилася у Катрін. Наприклад, як тримати дистанцію, залишаючись при цьому доступною. Це начебто невидимого бар'єру, який поставлено довкола тебе. Він дозволяє залишатися з власними почуттями та емоціями, не змушуючи себе робити те, що люди від тебе чекають». — про своїх кумирів серед актрис в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Мені подобаються різні чоловіки. Однак найбільше імпонують люди не нервові, тоді їх спокій передається мені». — про те, якому типу чоловіків віддаєте перевагу в реальному житті в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Ось чого не можу сказати, того не можу. Хоча й не скаржусь. У мене троє прекрасних дітей: 34-річний Альоша, 31-річна Соня та 25-річна Кенія. Я ними дуже пишаюся. Альоша пише музику, Кенія збирається стати журналісткою, а Соня – фотомодель та актриса. Вона знімається у кіно, грає у театрі, ще серйозно займається фотографією. Ми — одне ціле, нас пов'язують тісні та теплі стосунки. Незважаючи на те, що живемо окремо, часто бачимося. Своїм дітям я говорю, що важливо починати справу з мрії. Якщо до неї вкласти достатньо віри, то все вийде. Один друг розповів мені таку історію. Жили два брати. Одного зібралися страчувати — багато він у житті накуролесив. А в іншого життя склалося чудово. Він досяг всього чого хотів. Обох запитали: Як це сталося? Той, якого мали стратити, сказав: «Мій батько був злочинцем, пив, бив мене і мою матір. Ким ще я міг стати? Інший брат розповів ту саму історію і теж спитав: «Ким же ще я міг стати?» У своєму житті я ні про що не шкодую. Всі ми потребуємо любові та світу. Для кожного з нас важливо бути з тими, кого любимо». — про свого чоловіка Романа Полянського в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Так, на честь одного з героїв Братів Карамазових Достоєвського. Сама ж я — наполовину німкеня, наполовину полька та моє прізвище при народженні була Накшиньськи, а Кінскі — це творчий псевдонім батька. Загалом можна сказати, що я — громадянин світу, оскільки побувала в дуже багатьох країнах. Нерідко описую те, що побачили». — про те, що ім'я Настасья Аглая дав батько на честь двох героїнь Федора Достоєвського роману «Ідіот» в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Світ необхідно наповнювати позитивними емоціями, щоб він став добрішим. Стільки довкола воєн, горя, несправедливості! Важко виділити бодай одну сферу людської діяльності, в якій не панували б злість і корисливий розрахунок». — про те, що емоції та справжня, неупереджена журналістика — речі несумісні в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Рецепти давати не беруся, та це й не моя компетенція. Я знаходжу радість у звичайних речах. Для себе визначила цю єдину сферу — спорт. Він приносить людям здоров'я, віру у свої сили, до того ж це ще й дуже об'єктивна галузь — переможець виявляється шляхом чесного (я хотів би в це вірити) змагання. Саме тому дуже люблю спорт. З надією дивлюся на свій новий проект. В останні роки займаюся документальним кіно, знімаю фільми про героїв, спортсменів. Маю намір зняти документальний фільм про видатних українських спортсменів. Вже поспілкувалася на цю тему із легендарним легкоатлетом Сергієм Бубкою». — про те, як виживати у такому світі в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Так, я бігаю, плаваю — добре, що поряд не лише басейн, а й океан. Намагаюся висипатися, не працювати ночами, дотримуватися дієти. Я вегетаріанка, лише іноді розбавляю свій раціон рибою». — про заняття спортом в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)

«Попри все, рухатися вперед, бо для досягнення перемоги необхідно пройти великий шлях. Дуже важливо ніколи не здаватися. Мене всі вважали привабливою та легковажною, але я завжди була дуже серйозною». — про секрет успіху від Настасії Кінськи в інтерв'ю газеті «Факти» В Одессе мне все нравится — от архитектуры до людей, — Настасья Кински (19 жовтня 2018 року)