Міхаель Рот

Міхаель Рот

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Міхаель Рот (нім. Michael Roth; 24 серпня 1970, Герінген, Герсфельд-Ротенбург, Кассель, Німеччина) — німецький політик (Соціал-демократична партія Німеччини). З 1998 року — член Бундестагу, а з 17 грудня 2013 року до 7 грудня 2021 року — державний міністр (парламентський державний секретар) з європейських питань у Федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини у третьому та четвертому урядах Анґели Меркель. З січня 2014 року - представник німецького-французького співробітництва.

Цитати

«Ми постачаємо зброю вже кілька тижнів. Процес складний. І я можу зрозуміти, що багато хто незадоволений! Зі зрозумілих причин федеральний уряд вирішив тримати все у таємниці. Існує багато припущень. Але я знаю, що в Україну постачається більше, ніж обговорюється публічно. Проте зараз нам потрібен сильний командний підхід з боку НАТО, тобто нам треба ретельно узгоджувати та координувати наші зусилля у тому, що зараз потрібно Україні. Як це може бути доставлено до України максимально швидко та максимально безпечно. І як зробити так, щоб українські солдати швидко освоїли та почали використовувати ці види озброєнь». — про те, що Німеччина готова постачати в Україну летальну зброю в інтерв'ю «Deutsche Welle» Депутат Бундестагу: Ми не можемо піддатися на шантаж Путіна (11 квітня 2022 року)

«Це дуже серйозно. І я розглядаю це як заклик до нас, до партнерів по НАТО зробити все для того, щоб Україна й надалі могла захищатися! І при цьому мала шанс звільнити частину своїх територій від російських агресорів. Йдеться не лише про гуманітарну допомогу чи захисний одяг, а про зброю. І всім нам треба додати швидкості. Тому що Україна перебуває у вирішальній фазі. Я боюся, що до 9 травня Путін з усією жорстокістю піде у наступ, щоб презентувати населенню Росії якісь успіхи. Ось що робить ситуацію такою небезпечною. Тож я, в принципі, згоден з українським міністром - так, важливий кожен день і кожна година». — про виступ міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби у штабквартирі НАТО у Брюсселі: "Або ж ви допоможете нам зараз - і я говорю про дні, а не про тижні! - або ваша допомога прийде занадто пізно і загине багато людей..." в інтерв'ю «Deutsche Welle» Депутат Бундестагу: Ми не можемо піддатися на шантаж Путіна (11 квітня 2022 року)

«Це жахливо! Можна тільки соромитись того, що люди здатні на таке! Тут ідеться не про висловлення солідарності з громадянами Росії, а про демонстрування солідарності з цією агресією, з цією жахливою війною Росії проти України. Але при цьому у нас вільна країна і ми не застосовуємо ті ж методи, що й Путін, щоб придушити критичні думки чи думки, які здаються нам жахливими - і які особисто мені здаються огидними - але ми не пригнічуємо їх. Право на свободу зборів у Німеччині трактується широко та має статус конституційного права. Але незважаючи на це, нам слід було б робити все для того, що можливо в рамках правової держави, щоб не допустити подібних огидних акцій солідарності з огидними воєнними злочинами режиму». — про те, що 3 квітня 2022 року в Берліні пройшов автопробіг - 900 машин з російськими прапорами на підтримку "спецоперації" за дозволом влади в інтерв'ю «Deutsche Welle» Депутат Бундестагу: Ми не можемо піддатися на шантаж Путіна (11 квітня 2022 року)

«Ми в нашій зовнішній політиці надто довго сподівалися на те, що діалог, взаєморозуміння та економічний обмін допоможуть зміцнити мир у Європі та обмежити путінські амбіції. Це зазнало краху. Але німецька зовнішня політика не дасть узалежнити себе від Путіна! Навпаки, ми робимо все, щоб в одній команді з іншими членами НАТО і в одній команді з ЄС стримати путінську агресію. І насамперед висловити нашу солідарність з Україною. Причому не лише на словах, а й у конкретних справах. Проте - і це сумно - наша енергетична залежність надто висока. Уряду хоч і вдалося скоротити її лише за кілька тижнів - як від вугілля, так і від нафти та газу. Проте найважчим моментом для нас у Європі та в Німеччині залишається залежність від газу - тому що йдеться не просто про опалення в будинках, йдеться про цілі галузі промисловості, яким би довелося припинити роботу на тривалий час. Йдеться про велику кількість робочих місць. При цьому сильна Німеччина - і на користь України, і на користь інших партнерів усередині ЄС. Але те, чого я вимагаю вже зараз, - це чіткий тимчасовий план щодо виходу або закінчення постачання енергоносіїв з Росії. Ми вже почали з вугілля, за ним якнайшвидше має піти слідом нафта. Нафта - це найважливіше для Путіна. Для нас важливіший газ. Але для Росії важливіша нафта. Нам треба найближчими тижнями ухвалити рішення про відмову від цих джерел у тому, що стосується нафти. А щодо газу, то як би трагічно це не звучало, знадобиться якийсь час. Я чудово усвідомлюю цю проблему, тому що я зараховую себе до тих, хто з етичних та моральних міркувань вимагає негайного припинення цієї залежності. Проте я вважаю правильним, що уряди країн Європи та німецький уряд враховують наслідки своїх дій. Адже, зрештою, це має бути відповідальне рішення». — про те, що Німеччина безпосередньо залежить від Росії у питаннях постачання газу в інтерв'ю «Deutsche Welle» Депутат Бундестагу: Ми не можемо піддатися на шантаж Путіна (11 квітня 2022 року)

«Це було б шизофренічно, якби не запровадили широкомасштабні санкції! Вже зараз Путін не має доступу до 600 мільярдів доларів. Ця сума є, але нею неможливо розпоряджатися. Тому що ми ввели санкції і проти банків, зокрема. І проти Центробанку Росії». — про те, що Німеччина та ЄС переказують мільярди Москві як платежі за постачання енергоносіїв з одного боку, а з іншого - спрямовують зброю та фінансову допомогу в Україну, і ця сума багатократно менша за платежі за енергоносії до Москви в інтерв'ю «Deutsche Welle» Депутат Бундестагу: Ми не можемо піддатися на шантаж Путіна (11 квітня 2022 року)

«Так! Це необхідний захід. А якщо подивитися на те, що посольство Росії є частиною цієї убогої путінської пропагандистської машини і займається поширенням брехні, то мені іноді хочеться, щоби вислали взагалі всіх. Але є певні дипломатичні правила, яких слід дотримуватись. Однак як сигнал того, що ми не збираємося це терпіти, я вважаю це вислання правильним». — про висилку 40 російських дипломатів з Німеччини в інтерв'ю «Deutsche Welle» Депутат Бундестагу: Ми не можемо піддатися на шантаж Путіна (11 квітня 2022 року)

«Ця помилка панувала не лише у політиці, і ми несемо за це велику відповідальність. Це крах більшої частини європейської політики щодо Росії і насамперед щодо Східної Європи. Політична лінія, якою ми дотримувалися багато років, і яка підтримувалася широкими верствами німецького населення, полягала ось у чому - мир із Росією, зближення, примирення, попри воєнні злочини. Незважаючи на Алеппо, на Грозний, незважаючи на анексію Криму, що суперечить міжнародному праву. Незважаючи на війну у Грузії! Ми заплющували очі на все це, бо сподівалися, що все буде не так страшно. Для мене найбільша вина, яка лежить на нас, полягає в тому, що ми з поставлених вище інтересів "мир із Путіним" обмежили свободу та суверенітет інших країн Східної Європи. Ми перетворили їх на предмет торгу. І це для мене найжахливіше. Хоча я виправдовую себе тим, що я дуже давно вказував на агресію Путіна, на порушення прав людини, зокрема й у Росії. Це було не завжди просто, але я не хочу звільняти себе від відповідальності як окремого представника німецької політики. Але тепер я хочу працювати над тим, щоб нове покоління політично відповідальних людей, з набагато більш відкритим і критичним поглядом на Росію та новою хвилею солідарності відносно Східної Європи винесло правильні уроки з минулого». — про зізнання Президента Франка-Вальтера Штайнмайєра, що помилявся у своїй політиці щодо Росії в інтерв'ю «Deutsche Welle» Депутат Бундестагу: Ми не можемо піддатися на шантаж Путіна (11 квітня 2022 року)