Перейти до вмісту

Міхаель Енде

Матеріал з Вікіцитат
Міхаель Енде
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
«Момо»

Міхаель Андреас Гельмут Енде (нім. Michael Andreas Helmuth Ende) — німецький письменник, автор низки творів для дітей, з яких найбільш відомі романи «Нескінченна історія» та «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».

Цитати

[ред.]
  •  

Нічого не може змінитися для тих, хто сам не змінюється.[1]

Цитати з книг

[ред.]
  •  

Є на світі один важливий, але зовсім буденний секрет. Всі люди до нього причетні, кожен його знає; але тільки мало хто про нього думають. Багато просто приймають його до відома, ні краплі йому не дивуючись. Секрет цей - час.
Для вимірювання часу створені календарі і годинник, але від них мало толку, тому що кожен знає, що одна година може здатися вічністю і разом з тим промайнути як мить - залежно від того, що за цей час пережито.
Адже час - це життя. А життя мешкає в серці. [2]

  •  

Ніхто, здавалося, не помічав, що, економлячи час, він економить насправді щось зовсім інше. Ніхто не хотів визнати, що його життя ставало все біднішими, все одноманітно і холодніше.
Ясно відчували це тільки діти, бо для дітей не залишалося більше часу ні у кого.
Але час - це життя. А життя мешкає в серці.
І чим більше люди економили, тим бідніше вони ставали. [2]

  •  

У давні-прадавні часи, коли люди ще говорили на зовсім забутих нині мовами, в теплих країнах вже існували великі і прекрасні міста. Там височіли палаци королів та імператорів; тяглися з кінця в кінець широкі вулиці; звивалися вузькі провулочки і тупічки; стояли чудові храми з золотими і мармуровими статуями богів; шуміли строкаті базари, де пропонували товари з усіх кінців світу; простягалися широкі площі, де люди обговорювали новини, вимовляли або просто слухали промови. Але перш за все славилися ці міста своїми театрами.[2]

  •  

Треба думати про наступний крок, про наступне зітхання, про наступний помах мітлою. Весь час тільки про наступне.[2]

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]
  1. rozdil.lviv.ua.
  2. а б в г Міхаель Енде. Момо. — Махаон, 2018. — С. 336.