Музика Ярослава Львівна
| Ярослава Музика | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Яросла́ва Льві́вна Стефанович, у шлюбі Музи́ка (10 січня 1894, Залізці, Зборівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії нині Тернопільського району Тернопільської області — 23 листопада 1973, Львів) — українська художниця, реставраторка, громадська діячка. Членкиня СХУ (1940). Співзасновниця і голова (1931) Асоціації незалежних українських мистців (АНУМ) у Львові. У 1934 році — співорганізаторка Українського жіночого конгресу в м. Станіслав.
Цитати
[ред.]Про Ярославу Музику
[ред.]Учениця Михайла Бойчука у Львові, вона допомагала йому реставрувати розписи, також вивчала народне мистецтво. Вона була феміністкою, дописувала до жіночих журналів, організовувала виставки українського народного мистецтва. Намагалась не втрачати зв’язок із підрадянською Україною. Після Другої світової війни її увʼязнили за надуманими звинуваченнями. Музика продовжувала створювати мистецтво навіть у таборах. А коли її звільнили, не зважаючи на стан здоровʼя, продовжила працювати і бути активною у русі шістдесятників. Приклад Музики дає розуміння української історії мистецтва, коли цілі покоління знищуються, але тяглість зберігається завдяки окремим людям. Це і сумно, і надихає водночас[1]. |
|||||
| — Оксана Семенік |
Примітки
[ред.]
