Матті Маасікас (12 червня 1967) — естонський дипломат. Глава представництва ЄС в Україні (з вересня 2019 до вересня 2023)[1]. Вільно володіє українською мовою[2].
«Це справді були дуже емоційні чотири роки. Але я вірю, що з Україною і в Україні можна працювати тільки емоційно. За цей час було багато того, що я ніколи не забуду. Але я виділю два моменти.
Перший – це візит до звільненого Херсона в листопаді минулого року, за 10 днів після звільнення. Там не було нічого: ні електрики, ні води, жоден магазин не працював, а росіяни продовжували обстрілювати місто з позицій лише за три кілометри від нього. Та нас зустрічали з радістю! У людей знову з'явилася надія. Діти махали руками нашому автобусу. Це була дуже, дуже емоційна поїздка.
Другий спогад, який я виділю – це та мить 1 липня 2022 року, коли до зали Верховної Ради внесли прапор Євросоюзу. Я досі пам’ятаю, як його вітали. Пам’ятаю відчуття того, наскільки важливим був цей момент. Це було лише за тиждень після того, як Україні офіційно надали статус кандидата. І цей прапор ЄС і надалі залишається там». — про те, що в Україні за час перебування в 2019-2023 роках запам’яталося найбільше в інтерв'ю «Європейській правді» Посол ЄС: Те, що Україна називає дату свого вступу в Євросоюз – це насправді непогано (7 вересня 2023 року)
«Але ви, певно, звернули увагу, що президент Мішель говорив як про готовність майбутніх країн-членів, так і про потребу, щоб сам Євросоюз був готовий до розширення до того дня. Утім, це насправді непогано, що ви ставите собі цілі, якісь дати. Це допомагає зосередити зусилля для вирішення необхідних питань з набагато більшою рішучістю і точністю.
Наведу приклад. В Естонії у 1999 році прийшов до влади дуже проєвропейський уряд. На той час наші переговори про вступ до Євросоюзу все ще тривали, але ніхто не хотів називати нам жодних термінів. Але новий уряд заявив: Естонія хоче бути готовою до членства до кінця 2001 року. У відповідь на це купа людей казали: "Та ви що, як же так, хіба це та дата, яку нам повідомив Брюссель?" Прем'єр-міністр на це відповів: ми говоримо про нашу готовність. І ця дата допоможе нам сфокусуватися. Саме так і сталося. До кінця 2001 року Естонія справді була практично готова до членства». — про перспективи вступу України до ЄС в інтерв'ю «Європейській правді» Посол ЄС: Те, що Україна називає дату свого вступу в Євросоюз – це насправді непогано (7 вересня 2023 року)
«Погодьтеся, за часів турборежиму було ухвалено дуже багато законів. Нехай навіть деякі з них після того довелося трохи підкоригувати.
І попри те, що слово "турборежим" вже не використовується, деякі речі зараз на нього схожі. Наприклад, виконання семи рекомендацій Євросоюзу відбувалося на високій швидкості. Або те, як ви готували відповіді на опитувальник Єврокомісії. Зазвичай цей процес забирає у країн від 8 до 12 місяців, Україна зробила за скільки? За 10 днів? Якщо це не турборежим, то що це?» — про турборежим нової влади в 2019 році в інтерв'ю «Європейській правді» Посол ЄС: Те, що Україна називає дату свого вступу в Євросоюз – це насправді непогано (7 вересня 2023 року)
«Президент Зеленський днями відповів на це питання замість мене. У зверненні до Верховної Ради він сказав: є три закони, необхідні для виконання семи рекомендацій ЄС. Це відновлення декларування активів, коректне визначення політично значущих осіб і закон про освіту.
І коли це буде ухвалене, мої колеги в Брюсселі, переконаний, зможуть позитивно оцінити виконання Україною семи рекомендацій і рекомендувати країнам-членам почати переговори з Україною». — про те, щоб почати переговори про членство, Україна має виконати сім рекомендацій ЄС в інтерв'ю «Європейській правді» Посол ЄС: Те, що Україна називає дату свого вступу в Євросоюз – це насправді непогано (7 вересня 2023 року)
«Коли йдеться про корупцію, треба перш за все відкинути стереотипи, як-от міжнародний імідж, що тягнеться з часів Януковича і навіть з 1990-х років. А якщо говорити по суті, то Україна почала боротися з корупцією по-справжньому тільки після Революції гідності. Створені тоді органи та інституції добре працюють. Це видно і за результатами їхньої роботи, і за стабільністю – так, голова НАБУ Артем Ситник став першим в історії керівником правоохоронного органу України, який відпрацював на посаді повний строк, сім років. І нових керівників цих органів обирають за дуже високими стандартами.
Іншим елементом у питанні боротьби з корупцією є рішучість політичного класу, прагнення політиків справді боротися з корупцією. Тут лакмусовим папірцем стане відновлення електронних декларацій посадовців та ухвалення закону з новим визначенням політично значущих осіб. І є третій елемент…» — про боротьбі з корупцією в Україні в інтерв'ю «Європейській правді» Посол ЄС: Те, що Україна називає дату свого вступу в Євросоюз – це насправді непогано (7 вересня 2023 року)
«Категоричної вимоги немає. Ми розуміємо особливу ситуацію, ми розуміємо, що під час повномасштабної війни мають бути обмеження, і протягом усього цього процесу ми дуже відкрито обговорюємо з українськими партнерами, як знайти тут компроміс.
А тепер про третій елемент протидії корупції. Це – запит журналістів, антикорупційних активістів і всього українського суспільства, яке виступило проти корупції. Ви дуже добре знаєте, що минулої зими, коли вибухнув перший корупційний скандал у Міністерстві оборони України, були серйозні дискусії про те, чи можна про це говорити під час повномасштабної війни. Чи патріотично розкривати такі проблеми, виходити з ними у публічний простір? І ваші колеги вирішили зробити цей крок. Для мене це свідчить, що корупція в Україні стала непатріотичною справою». — про публічність декларацій посадовців у інтерв'ю «Європейській правді» Посол ЄС: Те, що Україна називає дату свого вступу в Євросоюз – це насправді непогано (7 вересня 2023 року)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
