Марілуїзе Бек (нім.Marieluise Beck; 25 червня 1952, Брамше, Нижня Саксонія, ФРН) — німецька політична діячка і до 2017 року депутат Бундестагу від партії Союз 90/Зелені, член Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Була речницею своєї партії з східноєвропейської політики. З 2002 по 2005 роки обіймала посаду парламентського державного секретаря у Федеральному міністерстві у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді Німеччини, а з 1998 по 2005 роки — представниця з питань міграції у федеральному уряді Німеччини.[1] З 17 лютого 2006 року одружена зі своїм багаторічним партнером, політиком партії Союз 90/Зелені та головою ради правління Фонду Гайнріха Белля — Ральфом Фюксом, разом з яким вони мають двох дочок. Після закінчення кар'єри у Бундестазі та завершення головування Ральфа Фюкса у фонді 15 листопада 2017 році вони заснували Ліберальний модерний центр.[2][3]
«Я свій перший серйозний урок у житті отримала саме під час війни. У Боснії. Я їздила до анклавів, туди-назад, возила гуманітарну допомогу.
І саме тоді я усвідомила: гуманітарна допомога була не так важлива, як те, що до них приїжджали люди. І що ці люди потім поверталися і розповідали про те, що побачили. Тому зараз, коли майже усі міжнародні представники поїхали з Києва – саме час приїхати, побачити, що тут відбувається, і повернутися до Німеччини». — про свій приїзд до Києва під час війни в інтерв'ю «Українській правді» "У Німеччині є розуміння, що Україна буде в ЄС, але це обійдеться дорого". Інтерв'ю Марілуїзе Бек (3 квітня 2022 року)
«Зараз Німеччина змінюється. Тривають навіть постачання зброї в Україну – хоча Берлін раніше підкреслено відмовлявся це робити. Але я все одно вважаю ми можемо зробити більше, що уряд Німеччини має зробити більше.
Немов переворот! Так, це було як переворот. Знаєте, в парламенті керівник фракції соціал-демократів – переконаний пацифіст. І він не просто один з 200 депутатів, він лідер. І він справді так думає, він щира людина, і він справді переконаний, що треба говорити, говорити, говорити – і взагалі не битися. Так само думають багато парламентарів. У тому числі серед Зелених, особливо молодих. І серед лібералів, і в ХДС. Бо вони роками повторювали фразу: "не може бути миру в Європі без Росії". Вони говорили, що "НАТО оточує Росію". Мовляв, це створило недовіру з боку Путіна.
Є навіть ті, хто вважають що не треба було запрошувати Україну чи Грузію до зближення з ЄС, "бо ми ж знали, що це спровокує Путіна". І це була дуже поширена думка.
Частково вона через відчуття близькості з росіянами, змішана з відчуттям вини за Другу світову війну. І хоча нацистська Німеччина під час війни вбивала тією ж мірою, а, напевно, й більше українців, ніж росіян – але російська (а спершу радянська) пропаганда за багато десятиліть вбивала у голови німців думку про те, що вину німці мають відчувати саме перед Росією. Через все це шалене небажання повірити в те, що вони бачать. В агресивність і рішучість Путіна.
Тому уряд продовжував наполягати, що Німеччина не має постачати Україні жодної зброї. Але в лютому Німеччина почала відчувати що опинилася в ізоляції навіть серед держав Заходу. І тоді вона почала рухатися. І зрештою змінила політику щодо постачання зброї для вашої держави». — про зміни у ставленні в Німеччині до війни в Україні в інтерв'ю «Українській правді» "У Німеччині є розуміння, що Україна буде в ЄС, але це обійдеться дорого". Інтерв'ю Марілуїзе Бек (3 квітня 2022 року)
«Дебати про членство в ЄС – вони точаться про "швидку процедуру", якої у вас наразі немає. Надання статусу кандидата – це тривала бюрократична процедура. Німеччина і Франція проти того, щоби оголосити: ми ухвалили політичне рішення, віднині ви є державою-кандидатом. Але вони погодилися, що ви маєте йти до членства за нормальною процедурою». — про те чи дочекаємося, що Німеччина підтримає вступ України до ЄС та НАТО в інтерв'ю «Українській правді» "У Німеччині є розуміння, що Україна буде в ЄС, але це обійдеться дорого". Інтерв'ю Марілуїзе Бек (3 квітня 2022 року)
«Думаю, що так. Але демократія змушує політиків озиратися на те, що думають люди, бо їм ще переобиратися. Вони бачать, що Україна – це 40-мільйонна країна, величезна країна, а зараз – ще й країна, яку руйнує війна. І тому вони замислюються: скільки грошей треба буде влити в Україну з бюджету ЄС?
Однак ця війна також призвела до величезних змін у суспільній свідомості. Я ніколи не бачила стільки німців, які би особисто говорили, про настільки глибоке співпереживання та симпатію до української нації. Люди беруть біженців додому тощо. Тому підтримка серед людей справді є. Але на політичному рівні є також розуміння, що Україна буде новим членом ЄС, який обійдеться дорого». — про те чи бачать Україну європейською державою, яка має стати членом ЄС в інтерв'ю «Українській правді» "У Німеччині є розуміння, що Україна буде в ЄС, але це обійдеться дорого". Інтерв'ю Марілуїзе Бек (3 квітня 2022 року)
«Вони не бачать небезпеки. Або не хочуть бачити. Окей, крім України ще може бути Молдова і Грузія, з цим загал ще погодиться. Але якщо ви скажете, що після того Путін прагне війни з Заходом, який для нього є НАТО – то вам скажуть "ні". Хоча я очікую, що він спробує відрізати держави Балтії.
Перешийок [між Калінінградською областю та Білоруссю], де проходить кордон Польщі та Литви – це всього 60 кілометрів. І коли це станеться – ми знову постанемо перед тим самим питання, яке стоїть зараз. Будуть люди, які питатимуть – "а якщо Путін застосує ядерну зброю, чи варто ризикувати"? І хоча це буде нападом на державу НАТО, і має бути задіяна стаття 5. Нам треба буде діяти. Але я не знаю, якою буде відповідь німців навіть у цьому разі.
Бо у Німеччини настільки велика схильність до діалогу, до компромісів, до переговорів. Є віра, що це призводить до миру. Але часом через це ми забуваємо, що крім здатності діалогу потрібно мати силу. Потрібно стримувати. Давати сигнал "краще навіть не пробуйте". Розуміння цього зникло за часи після 1945 року». — про те, що німці не вірять, що Путін піде далі після України в інтерв'ю «Українській правді» "У Німеччині є розуміння, що Україна буде в ЄС, але це обійдеться дорого". Інтерв'ю Марілуїзе Бек (3 квітня 2022 року)
«Німці думають, що кінцева мета – отримати Україну... Прибрати уряд Зеленського, скасувати свободу слова, свободу преси.
Якщо він забере Україну, то встановить тут режим на кшталт того, що він встановив на Донбасі та того, що є в Росії – тобто тоталітарного. Щоби втримати вашу країну, йому просто доведеться бути дуже тоталітарним, бо у вас живуть люди, які відчули запах свободи! Тому йому треба буде тривати вашу державу під величезним чоботом, під військовою владою. На кшталт того, що робить Кадиров у Чечні.
Тож німецьке суспільство вважає, що зробивши це, Путін заспокоїться. Натомість я думаю, що Путін прагне відновити російську імперію. А це дня нього означає – бути сильнішим, ніж Захід! Путін завжди каже про "занепад Заходу". Тому мрією всього його життя є зробити так, щоби він напав, наприклад, на держави Балтії, і Захід не міг наважитися відповісти». — про те, що є кінцевою метою Путіна на думку німецького суспільства в інтерв'ю «Українській правді» "У Німеччині є розуміння, що Україна буде в ЄС, але це обійдеться дорого". Інтерв'ю Марілуїзе Бек (3 квітня 2022 року)
«Наприклад, всі ті промови, які виголосив Зеленський перед багатьма парламентами – вони були настільки вражаючі! Ви знаєте, чому німецький Бундестаг відмовився проводити дебати після виступу Зеленського? Тому що вони боялися тих рухів, які могли би вникнути всередині партійних фракцій!
Також зараз працюють ваші жінки, що виїхали за кордон. Відомо, що є так звані "жіночі батальони" (складені з парламентарок, експерток тощо), які подорожують світом, спілкуються з урядами, політиками.
Але я не знаю рецепту, який спрацює. І моє серце обливається кров’ю. Адже я думаю, що є дві речі, які ми маємо втілити. Перша: більше ніяких грошей для Путіна, що включає повне відключення від SWIFT та ембарго. І друге: ми маємо надати українцям ту зброю, якої вони потребують. І крапка. І це не ми маємо вирішувати, про яку зброю йдеться, а українці мають казати, що їм необхідно. Наші уряди знають цю потребу. Україна передавала їм список потреб. Подивіться, що відбувається з Україною і зробіть це!» — про зміни у ставленні європейських країн до агресії рф проти України в інтерв'ю «Українській правді» "У Німеччині є розуміння, що Україна буде в ЄС, але це обійдеться дорого". Інтерв'ю Марілуїзе Бек (3 квітня 2022 року)
«Але я не знаю, скільки часу це забере. І я розумію, що час грає проти вас. Перегрупування російської армії може означати, що Путін планує оточити ваші війська на Сході. І я цього дуже боюсь. Це буде Дебальцеве неймовірного масштабу. Це жах навіть думати про таке.
Але проблема в тому, що демократії у часи війни завжди надто повільні та прокидаються надто пізно. Ми мали зрозуміти це після бомбардувань Грозного. Ми мали почати діяти ще в 2008 році, після Грузії. Грузини тоді нас попереджали, що ми не востаннє це бачимо. Ми мали це побачити у Сирії, коли Путін став союзником одного з найбільш жахливих диктаторів. Ми і тоді могли побачити картини з цих місць. Вони були тоді щодня, усюди, на ТБ. Але реакція була... М’якою.
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
