Перейти до вмісту

Марюс Януконіс

Матеріал з Вікіцитат
Марюс Януконіс
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Марюс Януконіс (лит. Marius Janukonis; 18 жовтня 1970, Вільнюс, Литовська РСР, СРСР) — литовський державний діяч, дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Литви в Україні (2015—2020). Володіє українською мовою[1].

Цитати

[ред.]
  •  

«Немає підстав для пом'якшення чи скасування санкцій щодо Росії, оскільки ми всі знаємо, що анексія Криму продовжується, а Мінські домовленості не виконані до кінця. Звичайно, ми знаємо, що питання пом'якшення санкцій приймається консенсусом в ЄС, але поки що такої політичної волі ми не бачимо. Поки залишаються не до кінця виконані Мінські угоди, доки триває анексія Криму, ми не можемо змінювати свою позицію». — про санкції в інтерв'ю «Європейській правді» Посол Литви: "Іноді доводиться говорити українцям відверто, як є, щоб допомогти" (2 листопада 2015 року)

  •  

«По-перше, ми вважаємо Крим територією України та підтримуємо територіальну цілісність та суверенітет України. Звісно, ​​ми й ви маємо розраховувати на повернення Криму. Не можна толерувати цю незаконну анексію Криму. Потрібно використовувати всі важелі для його повернення.

Важливо, щоб питання Криму залишалося на міжнародному порядку денному. Потрібно піднімати його у всіх можливих форматах, у міжнародних організаціях. Ми самі активно це робимо і в Раді безпеки ООН, членом якої зараз є Литва. Але я не думаю, що зараз час говорити про якісь військові заходи та військові способи.

Україні треба просто дуже тісно працювати з міжнародною спільнотою – це стосується, зокрема, політики санкцій. Тобто працюватиме політичними, дипломатичними, економічними заходами». — про Крим в інтерв'ю «Європейській правді» Посол Литви: "Іноді доводиться говорити українцям відверто, як є, щоб допомогти" (2 листопада 2015 року)

  •  

«Ми цей шлях пройшли і тут немає жодних секретів. Потрібно проводити реформи, щоб збройні сили відповідали стандартам НАТО. Цей шлях має пройти й Україна. Я не знаю, коли це буде. Але ми всі знаємо, що 2008 року на саміті НАТО у Бухаресті було вирішено, що Україна стане членом НАТО. І тепер справа за вами – як швидко Україна рухатиметься шляхом реформ.

Для вступу до НАТО потрібна насамперед політична воля, яка ґрунтується на широкому консенсусі у суспільстві. Потрібно, щоб люди підтримали це прагнення». — про членство Литви в НАТО та перспективи членства України в інтерв'ю «Європейській правді» Посол Литви: "Іноді доводиться говорити українцям відверто, як є, щоб допомогти" (2 листопада 2015 року)

  •  

«У нас ситуація відрізнялася від української. У нас не було серйозних політичних сил, які б висловлювалися проти вступу Литви до НАТО. Навпаки, всі основні політичні партії і у владі, і в опозиції ще на початку 90-х підписали меморандум про те, що мають єдину думку про основні напрями зовнішньої політики.

Така думка суспільства та політиків ґрунтувалася на історичному досвіді Литви та на правильному усвідомленні геополітичного становища Литви. Ми завжди бачили НАТО основним гарантом нашої безпеки. Найкращим способом оборони ми завжди вважали колективну оборону. У той же час ми намагалися максимально інформувати населення.

У нас у посольстві можна побачити виставку НАТО у карикатурах. Це – спосіб залучити молоде покоління. Я думаю, це також дає свої результати. Потрібно використати винахідливі, нові форми спілкування. Так, іноді можна створювати гучні політичні акції навіть нечисленними силами. Але у Литві взагалі не було активних протестів проти НАТО. Вступ до НАТО був природним для Литви і відбувався досить безпроблемно, хоч і зайняв час.

Звичайно, Росія була проти вступу балтійських країн до НАТО. Але й сам альянс на початку 90-х не був готовим розглядати питання нашого членства». — про те, чому литовське суспільство підтримало членство в НАТО в інтерв'ю «Європейській правді» Посол Литви: "Іноді доводиться говорити українцям відверто, як є, щоб допомогти" (2 листопада 2015 року)

  •  

«Так, такі випадки бувають, але це дуже маленький відсоток від усіх звернень за візами, і ми намагаємось з такими випадками боротися. У реальному житті важко уникнути таких випадків, але їх дуже мало, не більше ніж 2%. Ці люди або отримують відмову, або ми просимо їх подати документи. Усі, хто звертається сумлінно, хто надає достовірну інформацію про себе, без проблем отримують візи». — про фальшиві документи від українців, які подають на візи в інтерв'ю «Європейській правді» Посол Литви: "Іноді доводиться говорити українцям відверто, як є, щоб допомогти" (2 листопада 2015 року)

  •  

«Україна сама має створити ефективний державний механізм протидії корупції. Іноземні експерти – це добре, але це не є вирішальним фактором. Ми знаємо, що зараз в Україні створюється саме така система, є Національне антикорупційне бюро, розглядається питання про призначення антикорупційного прокурора. Головне, щоб ця система почала прозоро, ефективно та невибірково працювати.

Другий важливий аспект – це підвищення антикорупційної свідомості самого суспільства, тому що потрібно боротися не лише з наслідками корупції, а й із причинами. Потрібно усвідомлювати, що винен не лише той, хто бере хабар, а й той, хто його дає. Звичайно, міжнародне співтовариство всіляко допомагатиме Україні, але ми очікуємо на рішучі кроки у вирішенні цієї проблеми саме від української влади. Наприклад, в Україні існує інститут бізнес-омбудсмена, яким керує наш співвітчизник, литовець. Це може бути прикладом міжнародної допомоги – адже офіс бізнес-омбудсмена було створено за допомогою міжнародних донорів.

А щодо аудиту діяльності влади, то це таке філософське питання... Навряд чи інша держава чи міжнародна структура може робити офіційний аудит української влади». — про боротьбу з корупцією в Україні в інтерв'ю «Європейській правді» Посол Литви: "Іноді доводиться говорити українцям відверто, як є, щоб допомогти" (2 листопада 2015 року)

  •  

«У Литві більшість енергетичних підприємств є державними. Залізниця, порт – також державні. Це стосується об'єктів енергетики та інфраструктури. Все інше у Литві приватне. Земля теж знаходиться у приватній власності. Іноземці та іноземні юрособи також мають право купувати землю, але не всі – лише резиденти країн Євросоюзу та НАТО.

Тобто лише тих країн, які відповідають критеріям євроатлантичної інтеграції. Але така формула не означає, що українці не можуть купувати землю. Якщо український інвестор створить підприємство у Литві, зареєструє його за литовськими законами, то він зможе купити землю». — про продаж землі сільгосппризначення та стратегічних підприємств в інтерв'ю «Європейській правді» Посол Литви: "Іноді доводиться говорити українцям відверто, як є, щоб допомогти" (2 листопада 2015 року)

  •  

«Особисто я завжди намагаюся висловлюватись дипломатично. Але ми завжди говоримо з українцями прямо – навіть на офіційних зустрічах». — про щирість у дипломатії в інтерв'ю «Європейській правді» Посол Литви: "Іноді доводиться говорити українцям відверто, як є, щоб допомогти" (2 листопада 2015 року)

  •  

«Сім'я живе зі мною у Києві. Син ходить до Київської міжнародної школи, навчання проходить англійською мовою. Там навчаються не лише діти дипломатів, там багато українських дітей. Я думаю, що Київ – це прекрасне місто для життя, дуже цікаве. Він дуже різноманітний, тому у вільний час не важко собі знайти заняття, тому що відбувається дуже багато культурних заходів. Київ як місто дуже красиве, можна просто гуляти Києвом. Тільки хотілося б, щоби було трохи більше вільного часу». — про власну сім'ю в інтерв'ю «Європейській правді» Посол Литви: "Іноді доводиться говорити українцям відверто, як є, щоб допомогти" (2 листопада 2015 року)

  •  

«Цього навчального року литовський уряд виділив 40 стипендій для українських студентів за магістерськими програмами, акцент – на університети з Донецької та Луганської областей. Ми виділили на 40 місць і отримали близько 120 заявок, тож інтерес є. Ми хотіли б розширити цей обмін, надавати більше стипендій. Але, звичайно, ми з доброю заздрістю дивимось на Польщу, яка виділяє чимало ресурсів для студентського обміну». — про гуманітарне співробітництво в інтерв'ю «Європейській правді» Посол Литви: "Іноді доводиться говорити українцям відверто, як є, щоб допомогти" (2 листопада 2015 року)

Примітки

[ред.]