Манкурт

Манку́рт — легендарний цілковито покірний хазяїну раб, людина без пам'яті. Термін походить із тюркського переказу, популяризованого Чингізом Айтматовим у романі «І довше віку день триває» (1980). За Айтматовим, унаслідок особливої тортури — тиску на голову верблюжої шкіри під палючим сонцем, знерухомлений раб втрачав пам'ять, а тому не бачив іншого сенсу життя, крім служіння своєму хазяїну.

Цитати

	Людиною, яка не має власної системи цінностей, прив'язки до землі, яка не знає своєї історії, героїв, легенд, не вибудовує своє майбутнє засобами мистецтва – легше керувати. Манкуртом, якому байдуже до всього і до всіх, взагалі керувати просто.
	— Ахтем Сеїтаблаєв (нар. 1972), український режисер, кримець.

З літературних творів

Чингіз Айтматов

	…Раб-манкурт, якого силувано позбавили пам'яті. …Манкурт не знав, хто він, звідкіля родом-племенем, не відав свого імені, не пам'ятав дитинства, батька й матері — словом, манкурт не усвідомлював себе людською істотою… Манкурт, як собака, визнавав тільки своїх господарів. — розділ VI
	…Раб-манкурт, насильно лишенный памяти. …Манкурт не знал, кто он, откуда родом-племенем, не ведал своего имени, не помнил детства, отца и матери – словом, манкурт не осознавал себя человеческим существом… Манкурт, как собака, признавал только своих хозяев.
	— «І довше віку день триває» (1980), Чингіз Айтматов (1928 — 2008), радянський і киргизький письменник

Див. також

• Homo Sovieticus
• Матриця (фільм)

Джерела

• Керолін Вебб. Живи на всі сто. Як зробити свій день продуктивним. — Київ: Наш формат, 2018. — 392 с. — ISBN 978-617-7513-76-5