Малишенко Олександр Вікторович
| Малишенко Олександр Вікторович | |
Олександр Вікторович Малишенко (* 30 червня 1960, Луганськ, Українська РСР, СРСР) — радянський і український футболіст. Найрезультативніший нападник за всі часи в луганській «Зорі». Майстер спорту СРСР (1989).
Цитати
[ред.]«Тато працював слюсарем-сантехніком, мама — у їдальні. Один з перших спогадів у житті якраз пов'язаний з футболом. Мені 5, на день народження подарували іграшковий катер, хлібну машину і м'яч. Саме останній подарунок став моєю любов’ю з першого погляду. Я зранку до ночі копав цим м’ячем у залізні ворота — сусідам можна було тільки поспівчувати. А через два роки я пішов у спортшколу». — про те, коли почав займатися футболом, про повноцінні фінансові заробітки говорити було складно в інтерв'ю сайту football.ua "Ввімкнув фінал з Металістом і сказав: "Я міг тут грати". Легенда Зорі про хет-трик п’яному воротарю і роль кольорів для Львова (19 серпня 2020 року) |
«Та я м'ячі подавав разом із Сергієм Журавльовим, який потім у Динамо виступав! У золотому матчі з Торпедо у перерві на поле вийшов, з пацанами пасувався. Ніколи не забуду щасливі обличчя людей – під час святкування я ледве у роздягальню Зорі не потрапив. То було неймовірне свято! Коли понад 40 тисяч вболівальників залишили стадіон, то по дорозі трамваї зупиняли, запалювали факели з газет. Місто святкувало гучно!». — про власні спогади, коли Зоря стала чемпіоном СРСР в інтерв'ю сайту football.ua "Ввімкнув фінал з Металістом і сказав: "Я міг тут грати". Легенда Зорі про хет-трик п’яному воротарю і роль кольорів для Львова (19 серпня 2020 року) |
«Я слідкував за нападниками, тому дуже любив Володимира Онищенка. Чимало забивав Юрій Єлісєєв, який теж мені імпонував. Той же Юрій Васєнін міг по флангу 90 хвилин без упину бігати. А Олександр Ткаченко? Який у нас сильний воротар грав. Не можу не згадати Куксова і Кузнєцова – провідних виконавців команди Германа Зоніна». — про улюблених футболістів із Зорі-1972 в інтерв'ю сайту football.ua "Ввімкнув фінал з Металістом і сказав: "Я міг тут грати". Легенда Зорі про хет-трик п’яному воротарю і роль кольорів для Львова (19 серпня 2020 року) |
«Із спортінтернату в Зорю мене запросили у 10-му класі. Разом зі мною взяли також Ігоря Гамулу, Юру Іванова, Олександра Дорофєєва і Сергія Найденка. На той час Зорю тренував Йожеф Сабо, який взяв нас на збори. Пригадую, як вийшов на поле, подивився на старших партнерів і подумав: "Як же правильно до них звертатися? Дядя, чи що?" |
«Я знаю цього тренера з 7 років. Це ж Добіжа обрав мене у свою групу з-поміж десятків інших хлопчаків. А тут таке стається – він приймає Зорю. Добіжа сильно допоміг мені у житті. Це людина, яку я завжди підтримуватиму, адже його вплив на мою кар'єру складно переоцінити. Вадим Дмитрович – як другий батько для мене». — про те, що більше довіри отримав у 1980-му, коли Зорю очолив перший тренер Вадим Добіжа в інтерв'ю сайту football.ua "Ввімкнув фінал з Металістом і сказав: "Я міг тут грати". Легенда Зорі про хет-трик п’яному воротарю і роль кольорів для Львова (19 серпня 2020 року) |
«Спекою і ящірками, які бігали по стінах у кімнатах, де ми жили. А ще запам’ятався вчинок нашого гравця Ігоря Теннака, який приїхав до нас із Чернігова. Ігор – справжній здоровань, під два метри зростом. В боротьбі з невисоким суперником Теннак поставив ногу і разом з м’ячем виніс за поле лаосця. Збоку це виглядало моторошно. А тут ще й на трибунах не лише тисяч 20 вболівальників, а й партійне керівництво і наш консул. |
«То був унікальний сезон! З Луганська запросили мене та Віктора Галустова. Забити 11 голів у Вищій лізі, коли тобі 21 рік — непогане досягнення. Найбільше я запам'ятав домашню гру з мінським Динамо — газету про той поєдинок дотепер зберігаю на горищі. На перерву ми пішли при 0:2, а в другому таймі я оформив дубль. А суперник то потужний: Головня, Пудишев, Боровський, Гуринович. На останній хвилині я міг забивати переможний гол, та в останній момент захисник постелився у підкаті. |
«У 1982-му команду очолив Анатолій Коньков, який у попередньому сезоні ще проти нас на поле у складі Динамо виходив. Я вирішив, що краще вдома грати у тій же Першій лізі. Анатолій Дмитрович спочатку просто переконував, а потім пригрозив проблемами. У підсумку на мене в спорткомітет доповідну написали. На щастя, мене вдалося виправдати і довести, що я не ворог народу. Оформили на завод, взяли на поруки і дискваліфікації вдалося уникнути». — про те, як після сезону в Криму повернувся у Зорю в інтерв'ю сайту football.ua "Ввімкнув фінал з Металістом і сказав: "Я міг тут грати". Легенда Зорі про хет-трик п’яному воротарю і роль кольорів для Львова (19 серпня 2020 року) |
«Мені складно пояснити. Можу навести приклад форвардів Карпат Григорія Батича і Степана Юрчишина. От вони справді володіли таким чуттям. Я ж просто інколи міг розрахувати політ м’яча. Розумів, у яку мить м’яч може потрапити до мене. Бувало, що передбачав відскік або орієнтувався за вітром. Мав внутрішнє чуття «треба». Воротар відбиває, два мої опікуни стоять, а я вже біжу і добиваю. Напевно, кожен має таке відчуття і не лише у футболі. Це як у приказці про падіння і підстелену солому». — про особливе гольове чуття в інтерв'ю сайту football.ua "Ввімкнув фінал з Металістом і сказав: "Я міг тут грати". Легенда Зорі про хет-трик п’яному воротарю і роль кольорів для Львова (19 серпня 2020 року) |
«У Харкові на «Металісті» ми поляків 2:1 перемогли, а потім ще в Краснодарі з місцевою Кубанню грали. У компанії цих зірок почувався незвично, а до Черенкова говорив на «ви». Володя Сочнов зі Спартака почав розпитувати, з якої я команди. Коли почув, що із Зорі, то тут же випалив: «О, то це нам завжди в приклад Бєсков ставить вашу Зорю». У середині 60-их Костянтин Іванович тренував Зорю, єдину немосковську команду у своєму житті. І , як виявилося, був вражений бійцівськими якостями і характером тодішніх гравців». — про те, як у 1982-му році Володимир Сальков викликав до олімпійської збірної СРСР разом із Валентином Єлінскасом, Сергієм Гоцмановим, Віктором Хлусом та Федором Черенковим в інтерв'ю сайту football.ua "Ввімкнув фінал з Металістом і сказав: "Я міг тут грати". Легенда Зорі про хет-трик п’яному воротарю і роль кольорів для Львова (19 серпня 2020 року) |
«У 1979-му в московське Торпедо кликав Валентин Козьмич Іванов. Я відмовився, а Сашко Полукаров поїхав туди і став легендою клубу. Коли грав за Таврію, то забив двічі торпедівцям, які боролися за бронзу. Щоправда, один гол суддя не зарахував, а ми закінчили 1:1. У 1983-му я знову зустрівся з Івановим і його Торпедо. Цього разу у складі Зорі на зборах. І знову забив. |
«Ой, Львів – це взагалі… Стадіон «Дружба» — один з найкращих, де мені доводилося грати. У Львові я провів два сезони, однак і зараз пам’ятаю кожного партнера. Чудовий воротар Ельхан Расулов, захисники Пасічник, Сіверін, Буняк, Гамалій, Тищенко, гравці групи атаки Рафальчук, Кухлевський, Дубровний, Кулішевич, Бандура, Шквирін. Золота команда!» — про те, як сезоні 1984 року провів кілька матчів і поїхав до Львова у СКА Карпати в інтерв'ю сайту football.ua "Ввімкнув фінал з Металістом і сказав: "Я міг тут грати". Легенда Зорі про хет-трик п’яному воротарю і роль кольорів для Львова (19 серпня 2020 року) |
«Лемешко вразив психологією і підходом до роботи. Я б не назвав Євгена Пилиповича тактиком чи стратегом. Його сила полягала у вмінні налаштувати і знайти підхід. Траплялося, що вся команда сидить засмучена у роздягальні, а він своїми кількома словами миттєво змінював атмосферу: «Чого носи похнюпили?» В той же час Пилипович знав, коли треба «напхати». Я вже не кажу про вміння пожартувати». — про те, як у 1987-му році поповнив лави Металіста Євгена Лемешка та продовжив стабільно забивати в інтерв'ю сайту football.ua "Ввімкнув фінал з Металістом і сказав: "Я міг тут грати". Легенда Зорі про хет-трик п’яному воротарю і роль кольорів для Львова (19 серпня 2020 року) |
«Та ти що? В жодному разі. Я ж перед тим сезоном на «Боткіна» захворів, гепатитом А заразився. Сезон стартував, а я лікувався і скидав зайві 5 кілограмів. Проте свої голи забив: Зеніту, Шахтарю і Динамо. Коли залишив Харків, то радів успіхам команди в Кубку. Пригадую, як ввімкнув фінал Металіст-Торпедо по телевізору і сам до себе сказав: «… Я ж міг тут грати. Як же так?»» — про те, як за Металіст у 1988-му році зіграв лише на ранніх стадіях і повернувся у Зорю в інтерв'ю сайту football.ua "Ввімкнув фінал з Металістом і сказав: "Я міг тут грати". Легенда Зорі про хет-трик п’яному воротарю і роль кольорів для Львова (19 серпня 2020 року) |
«Саме через це я конфліктував з приїжджими. Навіть із сусідом по кімнаті Вітею Карачуном посварився трохи. «Ви приїхали і поїдете, а нам тут ще жити», — пояснював. Словом, в колективі вистачало непорозумінь». — про те, як у 1988-му році Зорю очолив Анатолій Байдачний, який привіз із собою білоруський десант в інтерв'ю сайту football.ua "Ввімкнув фінал з Металістом і сказав: "Я міг тут грати". Легенда Зорі про хет-трик п’яному воротарю і роль кольорів для Львова (19 серпня 2020 року) |
«Без зборів і додаткової підготовки свої 8 голів я забив і слідом за Ігорем Шопіним став найкращим бомбардиром команди. Проте після першого кола Анатолія Куксова звільнили і команду почали руйнувати. |
«Мені з Конотопу подзвонили, я ще там трохи пограв. Потім ще у Краснодоні грав, тоді виграв чемпіонат Луганська, отримав грамоту і годі. Остаточно закінчив, коли мені було за 40. Хотів залишитися у футболі, працювати у Зорі, та керівництво клубу мало інші плани. |
Примітки
[ред.]
- Персоналії
- Народились 1960
- Автори-М
- Радянські футболісти
- Українські футболісти
- Футболісти «Зорі» (Луганськ)
- Футболісти «Таврії» (Сімферополь)
- Футболісти СКА (Львів)
- Футболісти «Металіста» (Харків)
- Футболісти «Хіміка» (Сіверськодонецьк)
- Футболісти «Ньїредьгази»
- Футболісти «Гірника» (Ровеньки)
- Футболісти «Десни»
- Футболісти «Слов'янця» (Конотоп)
- Українські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Угорщині
- Футболісти «Гайдунанаша»
