Перейти до вмісту

Малгожата Госєвська

Матеріал з Вікіцитат

Малгожата Марія Госєвська (пол. Małgorzata Maria Gosiewska; 22 липня 1966, Гданськ, Польща) — польська громадська діяча, політик. Член Сейму Республіки Польща 5-го, 7-го, 8-го та 9-го скликань, з 2019 року — віцемаршалек 8-го та 9-го скликання Сейму.

Цитати

[ред.]
  •  

«Росія вже багато років грає на різних фронтах. Вона веде агресивні дії також і в питаннях історії.

Агресивні дії Москви проти Польщі є наслідком зміни польської політики. Упродовж останніх кількох років ми рішуче захищаємо Польщу на міжнародній арені, дбаємо про імідж країни, протидіємо фальсифікації історії. Прикладом цього є введення до міжнародного обігу визначення “німецькі нацистські концтабори на території Польщі” замість “польських таборів смерті”. На міжнародній арені ми розповідаємо про Варшавське повстання, що також має свій позитивний результат. Цьому сприяло утворення за ініціативою Лєха Качинського музею Варшавського повстання 1944 року. До цього на Заході лише знали про повстання у гетто 1943 року.

У цю дискусію, що ведеться, активно ввійшла російська сторона, яка намагається розмити свою відповідальність як другого агресора проти Польщі під час Другої світової війни. Слід очікувати чергових провокаційних дії з боку Російської Федерації. На жаль, це також впливає й на наші відносини з Україною». — про безпрецедентні інформаційні атаки Росії на Польщу в контексті історії в інтерв'ю Укрінформу Малгожата Госєвська, віце-маршалок Сейму Польщі. Росія не шанує слабких і тих, хто поступається (24 лютого 2020 року)

  •  

«На даний момент не маю жодної позитивної інформації з Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Однак, я була до цього готовою. Це непрості справи, оскільки вони стосуються країни, яка не вагається шантажувати інших війною, порушує міжнародне право, а європейські політики, на жаль, часто піддаються на її шантаж. Ми ще здійснюватимемо ряд дій, готуємо конференції й повертатимемося до цієї теми. Варто було б створити схожу доповідь, що спиратиметься на свідчення осіб, яких нещодавно було звільнено.

Нещодавно польська журналістка Моніка Андрушевська зробила з ними інтерв’ю, які було опубліковано на сайту “Бєлсату”. Ці розповіді є так само драматичними, як ті, які ми вже раніше передали до Гааги. Це підтверджує тезу, що злочини cкоюються й далі. Хочу підкреслити, що ми маємо справу з черговими злочинцями, яких мусимо знати за іменем і прізвищем. Я нагадаю, що наш звіт описує певні процеси, механізми, жертви, а також, що особливо важливо, вказує на імена та прізвища злочинців, а також місця, де вони скоювали злочини». — про те, що у 2016 році подала до Міжнародного кримінального суду в Гаазі докази російських злочинів на Донбасі в 2014 році в інтерв'ю Укрінформу Малгожата Госєвська, віце-маршалок Сейму Польщі. Росія не шанує слабких і тих, хто поступається (24 лютого 2020 року)

  •  

«Відбулися два обміни в’язнями, які були суперечливими. З одного боку, на волю вийшли особи, які скоювали злочини на Майдані й на Донбасі, але з іншого – врятовано життя героїчним захисникам України. Ці обміни показали, що спільні дії міжнародної спільноти приносять свій результат. Росія не шанує слабких, вона ніколи не шанувала тих, хто поступається. Вона сміється з тих політиків, хто каже, що з Росією треба вести діалог. Як показують факти, діалог з Росією треба вести, але твердий діалог, що спирається на міцних аргументах і солідарній позиції». — про те, що в російських в’язницях все ще залишається багато українських політв’язнів, зокрема кримських татар, а також військовополонених на окупованих територіях в інтерв'ю Укрінформу Малгожата Госєвська, віце-маршалок Сейму Польщі. Росія не шанує слабких і тих, хто поступається (24 лютого 2020 року)

  •  

«Я член міжпарламентської асамблеї України й Польщі, наша делегація вже створена, зустрічі ще попереду. Розмови між нашими президентами дають привід сподіватися, що так само укладатиметься політична співпраця в рамках асамблеї й між парламентами обох країн.

Тому, трохи почекаймо. Історія нас дуже сильно ділила, але також часто й об’єднувала – і це потрібно підкреслювати. Наприклад, перемога в 1920 році над більшовиками і спільний військовий парад 9 травня 1920 року польських та українських військ у Києві.

Я сподіваюся, що ми спільно святкуватимемо ці річниці, і таким чином популяризуватиметься позитивна історія наших взаємин». — про оцінку перспектив міжпарламентської співпраці між Польщею та Україною, а також співпрацю між країнами у ширшому аспекті в інтерв'ю Укрінформу Малгожата Госєвська, віце-маршалок Сейму Польщі. Росія не шанує слабких і тих, хто поступається (24 лютого 2020 року)

Примітки

[ред.]