Макаров Олег Олександрович

Макаров Олег Олександрович

Стаття у Вікіпедії

Олег Олександрович Макаров (26 липня 1929, Рубцовськ, Алтайський край, Російська РФСР, СРСР — 8 листопада 1995, Київ, Україна) — радянський футболіст, колишній воротар київського «Динамо».

Заслужений майстер спорту СРСР (1961), заслужений тренер УРСР (1965). Виступав за збірну СРСР. Учасник відбіркового турніру чемпіонату світу 1958 року.

Цитати

«Передаючи мені місце, основний воротар Близинський прошепотів: - Наглядай за Товтом. Це справжній чорт!» — про те, як його наставляли перед виходом на заміну в Ужгороді у книзі «Воротар» Дезидерій Товт

«Коли настав час повторного матчу і ми вишикувалися в центрі зеленого килима, хтось із товаришів показав мені чорнявого кремезного хлопця з глузливими очима. – Ось це і є Дезидерій Товт. Стережися його. Але, як я не намагався боротися з його сильними ударами, нічого доброго з цього не вийшло. Ми програли з рахунком 1:4, і три м'ячі записав на свій актив саме Товт. Пізніше, коли ми зустрілися вже як одноклубники у київському «Динамо», згадали моє бойове хрещення, і я дорікнув йому: - Що ж ти тоді не пощадив молодика? Хіба ти не бачив, що я тремчу від страху? Адже це був мій перший матч за майстрів. Дезидерій засміявся: - Я не хотів, щоб ти зазнавався. Краще погано почати і добре скінчити, ніж навпаки». — про зустріч на полі із Дезидерієм Товтом у книзі «Воротар» Дезидерій Товт

«Іноді я виходив у море на шаландах, коли знайомі рибалки брали мене зі собою. Одного разу, перебуваючи на борту шаланди, я побачив, як на палубі англійського транспорту, що кинув якір за межею порту, моряки розважаються волейболом. Вмостившись на банці, я гукнув до них і почав пояснювати жестами, що волейбол – це не те, ось футбол – справжня гра! Давайте, мовляв, зіграємо у футбол. Вони мене зрозуміли, і один моряк, найвищий, зробив долонями жест, який означав: все в порядку, будемо грати. Дійсно, через деякий час нам оголосили, що англійські матроси просять одну з команд Одеси провести з ними матч. Зрозуміло, одесити негайно відгукнулися, але виставили проти гостей несильний колектив. І все-таки моряки добряче програли. У цій зустрічі мені запам'яталася одна смішна деталь. Після кожного голу воротар гостей негайно закурював цигарку. Зробивши дві-три сильні затяжки, він відразу кидав її, щоб через кілька хвилин запалити сірником наступну. До кінця гри біля його воріт вийшла... ціла купка цигарок». — про те, як украй занедбав навчання, коли закінчував школу та його відсторонили від складу – щоб "наздогнав навчальну програму" й він захандрив та годинами блукав набережною в інтерв'ю "У Єгипті вдарився об штангу, зламав ключицю – були чутки, що його везуть у труні": голкіпера Динамо двічі ховали живцем

Про нього

	«Одного дня прийшов до мене у квартиру на Саксаганського з однією авоською. У ній були два ветеранські кубки, дві сорочки, більше нічого...» — про те, як усе своє нечисленне майно залишив другій дружині та одружився з Людмилою Михайловською, попри різниця у віці – 17 років у інтерв'ю "У Єгипті вдарився об штангу, зламав ключицю – були чутки, що його везуть у труні": голкіпера Динамо двічі ховали живцем
	— дружина Людмила Михайловська

	«Виявляється, "Команда" надрукувала некролог. Я купила газету і прочитала: "Камінь на серці. Помер Олег Макаров. На 66-му році перестало битися серце воротаря республіки, голкіпера в знаменитому зеленому светрі...". Напередодні був футбол, і хтось запустив чутку. Я приїхала до Олега. Він ще ходячий був, і йому, видно, розповіли про некролог уболівальники, які лежали на поверсі. "Чув, що мене вже поховали", – сказав він сумно. Я спробувала все перевести в жарт: "Але ж так уже було"». — про те, як у 1994 році, зателефонували із Динамо з питанням, чи правда, що Олег Олександрович помер? в інтерв'ю "У Єгипті вдарився об штангу, зламав ключицю – були чутки, що його везуть у труні": голкіпера Динамо двічі ховали живцем
	— дружина Людмила Михайловська