Любий друг (роман)

«Лю́бий друг» (фр. Bel-Ami) — роман французького письменника Гі де Мопассана, написаний 1883 року. Сюжет твору розповідає про молодого красеня, який робить блискучу кар'єру за допомогою зваблених ним жінок. За популярністю цей твір — другий у доробку письменника після роману «Життя». Окремі частини його сюжету були використані в інших новелах Гі де Мопассана.

Цитати

Товариші казали про нього: «Це хитряк, пройда і крутій, він з усякої справи виплутається». І він вирішив справді стати хитряком, пройдою і крутієм.

Якщо в неї були бажання, яких він не міг уволити, то чи ж не природно, що вона сама за них і платила, аби від них не відмовлятися?

Спробуйте вирватись з усього, що вас обплутує, зробіть надлюдське зусилля, щоб живим відкинутися свого тіла, своїх інтересів, цілої людськості та щось інше спізнати, і зрозумієте тоді, як мало важить змагання романтиків із натуралістами та дискусія про бюджет.

Та, зрештою, жити, значить умирати! О, і ви це дізнаєте! Поміркуйте тільки чверть години — і побачите її. Чого ви сподіваєтеся? Кохання? Ще кілька поцілунків, і ви виснажитеся. Ще чого? Грошей? Навіщо? Щоб жінкам платити? Добре щастя! Щоб жерти, салом обрости і кричати цілі ночі від нападів подагри? А ще чого? Слави? Навіщо вона, коли кохання вже не верне? А ще чого? Завжди смерть, як неминучий кінець. Тепер я так зблизька бачу її, що іноді хочеться руку простягти, щоб її відіпхнути. Вона вкриває землю і виповнює простір. Скрізь її знаходжу. Кузьки, розчавлені на шляху, опалий лист, сива волосина у приятелевій бороді гнітять мені серце й гукають: «Ось вона!». Вона псує мені все, що роблю, що бачу, їм, п’ю, усе, що люблю — місячне сяйво, світанки, широке море, прекрасні береги й повітря літніх вечорів, яким так легко дихати!

Він ішов поволі, спокійною ходою, піднісши чоло, втупивши погляд в осяяний просвіт дверей. Почував, що по тілі йому котиться довга дрож, та холодна дрож, що дає його безмежне щастя. Нікого не бачив. Думав тільки про безмежне щастя. Нікого не бачив. Думав тільки про себе.