Перейти до вмісту

Лоліта Чигане

Матеріал з Вікіцитат
Лоліта Чигане
Медіафайли у Вікісховищі

Лоліта Чигане (нар. 18 серпня 1973) — міжнародна консультантка та політичний аналітик з питань виборів, журналістка, антикорупційна активістка та правозахисниця, член Сейму Латвії (2010—2014, 2018—2022), голова правління Transparency International Латвія (2008—2010).

Цитати

[ред.]
  •  

«Якщо йдеться про тих, хто має громадянство Латвії, то, думаю, переважна більшість погоджується із цим терміном. Але у Латвії живуть не лише громадяни нашої держави. Тут важливо розуміти, що в 1991 році наша держава не проголосила, а відновила свою незалежність. Через це всі, хто до початку окупації були громадянами Латвії, а також їхні нащадки, автоматично отримали громадянство. А для тих, хто приїхав до нас за час окупації та русифікації, був запроваджений особливий статус "негромадян". Щоби стати громадянином Латвії, такі люди мали пройти складний процес натуралізації. І хоча останнім часом ця процедура полегшилася, у нас досі є близько 200 тисяч мешканців зі статусом "негромадян".

Що думають ці негромадяни про 100-річчя незалежності – це справді питання. Хоча це не так вже й важливо, адже наш підхід до відновлення незалежності був схвалений низкою міжнародних інституцій. Європейський суд з прав людини у кількох своїх рішеннях підтвердив: те, як Латвія відновлювала незалежність після розпаду СРСР, відбувалося законно і у відповідності до міжнародних стандартів». — про ставлення у Латвії до радянської окупації в інтерв'ю «Європейській правді» "Дитячу порнографію треба блокувати? Те саме – з російською пропагандою в інтернеті" (18 червня 2018 року)

  •  

«На частину населення – справді впливає. Знаєте чому? Перш за все – завдяки розважальному контенту. Російські канали мають практично необмежені фінансові ресурси і готують справді якісні розважальні програми. У нашого суспільного телебачення немає шансів конкурувати з ними у цьому. А дякуючи цій популярності, вони впливають і на інформаційне поле.

Причому наша боротьба із пропагандою ускладнена через те, що ми є членом ЄС. Якщо якийсь російський пропагандистський телеканал зареєстрований у іншій державі Євросоюзу, то припинити або обмежити його мовлення в Латвії – дуже складно. Аудіовізуальні директиви ЄС дуже обмежують нас у цьому. Ми ще кілька років тому пропонували їх переглянути, але наразі без результату. Саме цим користуються росіяни. Тому Russia Today, РТР і низка інших каналів зареєстровані у Британії, Швеції, будь-де, але мовлять у Балтії. Щоби хоч частково вирішити цю проблему, ми ближчим часом розглянемо законопроект, який полегшить боротьбу з роспропагандою». — про вплив на суспільство російської пропаганди в інтерв'ю «Європейській правді» "Дитячу порнографію треба блокувати? Те саме – з російською пропагандою в інтернеті" (18 червня 2018 року)

  •  

«Розумієте, якщо ви пройдете вулицями Риги, то ви справді почуєте чимало російської мови. Але якщо ви зайдете в школу та послухаєте, якою мовою спілкуються діти – картина буде зовсім іншою! Річ у тім, що навіть у російськомовних сім’ях часто віддають дітей до латиських, а не до російських класів, розуміючи, що для дитини дуже важливо вільно говорити не лише рідною, але й державною мовою.

Причому повністю російськомовних шкіл у нас немає ще з 2004 року, відтоді всі школи російської меншини перейшли на так звану білінгвальну модель, коли частина уроків проходить державною мовою, а частина – мовою меншини. Як наслідок, вже зараз дуже багато росіян чудово розмовляють латиською мовою. І це дуже цікавий феномен! Звичайно, це не означає що все чудово. Досі є проблемні школи. Приміром, якщо директор не дуже добре говорить латиською і опирається реформі – то в результаті вся школа майже не вчиться державною мовою. Та загалом статистика добра». — про освітню реформу, за якою навчання у старших класах може проводитися тільки державною мовою у державі, де є велика частка російськомовного населення в інтерв'ю «Європейській правді» "Дитячу порнографію треба блокувати? Те саме – з російською пропагандою в інтернеті" (18 червня 2018 року)

  •  

«Абсолютно вірно, протестів майже не було. При цьому взагалі не було протестів дітей – ми не бачили їх під урядом і парламентом! І практично не було заперечень з боку батьків сьогоднішніх школярів – лише окремі з них писали листи. Були лише малочисельні мітинги проросійських політиків – приміром, знаменитої євродепутатки Татьяни Жданок з Російського союзу Латвії (Жданок відкрито підтримує російську агресію проти України, в тому числі анексію Криму. – ЄП). На мітинги, по суті, виходили бабусі, а не батьки учнів. Тобто протестували лише люди з минулого!

І тут важливо те, що ми проводили реформу поступово. Під час першого етапу, в 2004 році, у нас справді були протести. Тоді ми припинили дію системи виключно російськомовних шкіл.Це був вимушений крок. Ми мали це зробити, зважаючи на демографію і на кількість російськомовних у Ризі. Тому ми запровадили білінгвальне навчання, яке підготувало школи до усвідомлення того факту, що латиська мова – невід’ємна частина програми навчання.

Якби ми цього не зробили – до сьогодні росіяни "захопили" би Латвію. Російська мова була би всюди! На початку реакція на це була жахливою. Були величезні, відразливі протести. Але від 2004 року у нас виросло ціле покоління, яке чудово володіє латиською!» — про те, що повна відмова від російської у старшій школі не викликала протестів в інтерв'ю «Європейській правді» "Дитячу порнографію треба блокувати? Те саме – з російською пропагандою в інтернеті" (18 червня 2018 року)

  •  

«Я теж чула такі скарги від угорців, які говорили про захист угорськомовних в Україні. Але скажу чесно, я цього не розумію. Я не розумію, як взагалі угорськомовна меншина жила в Україні, не знаючи державної мови? Про що вони взагалі думають? Вони що, бажають все життя прожити у такий собі "маленькій Угорщині", перебуваючи при цьому в іншій державі? З таким підходом вони самі обмежують майбутнє своїх дітей!

Кожна мова, якою володіє людина – це багатство, і це дає велику перевагу перед тими, хто не знає стільки мов! Російськомовні батьки у Латвії тепер почали це розуміти, і саме тому вони не опиралися останній реформі. У нас діти з російськомовних родин і надалі чудово розмовляють російською, адже це їхня рідна мова; у той самий час вони вільно, абсолютно вільно розмовляють латиською, бо це мова навчання; і до того ж, вони добре володіють англійською, яку вивчають у школі. Отже, ці випускники – тримовні. І це дає їм тільки переваги. Це розвиває мозок, це розширює горизонти мислення. Опиратися цьому – щонайменше дивно». — про вплив угорськомовних на розвиток суспільства в Україні в інтерв'ю «Європейській правді» "Дитячу порнографію треба блокувати? Те саме – з російською пропагандою в інтернеті" (18 червня 2018 року)

Примітки

[ред.]