Кястутіс Будріс

Кястутіс Будріс

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Кястутіс Будріс (нар. 2 жовтня 1980, Вільнюс, Литва) — литовський політик і експерт з питань безпеки, міністр закордонних справ Литви з 12 грудня 2024 року. Його висунув на цю посаду в листопаді 2024 року прем'єр-міністр Ґінтаутас Палюцкас.

Цитати

Говорячи про Литву, ми робимо багато. Ми збільшуємо витрати на оборону, зобов’язалися підтримувати Україну на десятиліття. Наші партнери в регіоні роблять те саме, але не всі в Європі діють так. І ми все ще маємо дзвонити в цей дзвін і виливати відра крижаної води на ліжка, де хтось спокійно спить. І роблячи це, звісно, ми маємо залучати американців до стримування Росії та оборонного планування євроатлантичного простору, оскільки це також і їхня територія.

Ми бачимо різні процеси та перегляд позицій в Європі, як на континенті. Це природний процес, і я зараз не думаю, що вони будуть не з нами. Я справді маю підстави вірити, що США залишатимуться частиною європейської архітектури безпеки, а також з Україною, яка буде частиною цієї архітектури. Тому що я не можу бачити майбутнє європейської безпеки без України. Тому національний інтерес Литви полягає в тому, щоб українці були у безпеці, сильні і в Європейському союзі.

Ми віддаємо належне зусиллям адміністрації президента Трампа максимально використати дипломатичний шлях. Ми хочемо, щоб вони були підкріплені жорсткими дипломатичними інструментами та важелями проти Росії, коли або якщо Путін не виявить бажання припинити агресію і погодитися на умови перемир’я. Тому ми визнаємо це і тільки після цього процесу ми зможемо оцінити загалом, чи були Сполучені Штати посередині, чи були вони з Україною, чи навіть на іншій стороні. Тому даймо їм можливість рухатись далі з дипломатичними зусиллями і подивимося, чи буде Росія такою ж, якою ми знаємо її вже сотні років.

Ми не бачили, щоб Росія погоджувалася на будь-що з доброї волі, і лише через взаємоприйнятний процес, коли кожна зі сторін робить певні поступки. Росія не є таким типом переговорника, і таким міжнародним гравцем. У поточній ситуації Литва добре усвідомлює, що це агресор, і що війна, яку розпочала Росія, була незаконною, і саме так з Росією і треба поводитися. З позиції права і сили, і це правильний шлях до досягнення справедливого та тривалого миру. Литва не є нейтральною країною, яка спостерігає збоку. Ми повністю підтримуємо Україну та ваші зусилля захистити та обороняти себе для великого майбутнього.

Росія вже багато років є безпосередньою військовою загрозою для балтійських країн. І справа не лише в рівні загрози, а й у рівні нашої стійкості та можливостей стримування, оборони. Тому оцінюючи ризик, ми враховуємо не тільки загрозу. Загроза поділяється на можливості та наміри. І я не маю сумнівів щодо намірів Росії. Вони залишаються. Вони хочуть підкорити сусідні країни. І це буде продовжуватись, поки Путін при владі. І є питання можливостей. Зараз вони в Україні та біля України. Звісно, вони будуть через деякий час перекинуті на бази, звідки вони прийшли.

У Європи були причини прокинутися після повномасштабного вторгнення в Україну. Коли ми побачили стан наших запасів, резервів і власних військових можливостей, нам довелося покладатися на лідерство США і ресурси США тому, що Європа їх просто не має. І так, ми відправили значну частину в Україну, але цього недостатньо для України, цього недостатньо для оборони Європи. Тому я не можу погодитись, що причиною «прокидання» стали вибори в США. Росія – це причина цього.