Кульчицька Олена Львівна

Олена Кульчицька

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Оле́на Льві́вна Кульчи́цька (15 вересня 1877, Бережани — 8 березня 1967, Львів) — українська художниця з різних видів мистецтва графіки, малярства, килимарства, педагогиня. Народна художниця УРСР (1956). Депутатка Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань. Авторка понад 4 000 художніх творів, що увійшли до золотого фонду української книжкової ілюстрації («Слово о полку Ігоревім», «Тіні забутих предків», «Лис Микита», тритомна праця етнографа Стефаника). Піонерка ілюстрації дитячої книги на українських землях.

Цитати

[…] в особі сестри Ольги я мала прекрасний модель. Вона ніколи не відказалася позувати, хоч би це й було в найтяжчій позиції. У мене є картинки з портретом сестри в білій сукні на тлі білої стіни в яркім світлі. Портрет завдяки терпеливості сестри, як також увазі й любові її до мене, удався. — Зі спогадів. Про працю над портретом сестри Ольги

Моєму найдорожчому приятелеві, материнській опікунці, невідлучній дорадниці, найтерпеливішому моделеві, невсипущій помічниці, любій моїй сестрі Ользі, спільникові цілого життя, товаришеві праці, спільних переживань, радощів і нещасть, спільної любові до свого народу. — Зі спогадів

...не гаяли ми часу, звиджували ми все […] з повною увагою, точністю й правдивим заінтересуванням. Оглянули ми галерею Лювру, всі церкви й колролівські парки та архітектуру дооколичних замків. — Зі спогадів. Про Париж під час спільної подорожі з сестрою Європою 1908 року