Перейти до вмісту

Косовський Віталій Владиславович

Матеріал з Вікіцитат
Косовський Віталій Владиславович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Косо́вський Віта́лій Владисла́вович (11 серпня 1973, Острог, Рівненська область, Українська РСР, СРСР) — радянський, а потім український футболіст, півзахисник київського «Динамо» кінця 90-х років XX століття. Виступав за національну збірну України[1]. 2019 року був головним тренером полтавської «Ворскли». Заслужений тренер України[2]. Освіта — вища, закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України, факультет футболу.

Цитати

[ред.]
  •  

«За рік, який я пропрацював з тренерським штабом, ми виконали великий обсяг роботи, професійно і чесно по відношенню до керівництва і гравців, з якими довелося працювати і навчати їх. Коли почув про звільнення, був шокований». — про те, як тренував «молодіжку» Кривбасу (Кривий Ріг) в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

  •  

«Я народився в Рівненській області і пішов там до футбольної секції. Займався недовго. Але батько працював на Хмельницькій АЕС, і нам довелося переїхати до Нетішина.

Тоді я почав тренуватися у місцевій ДЮСШ. Певний час грав за збірну Хмельницької області. Потім так сталося, що прийняв запрошення перейти до Київського спортінтернату (РСШІ). Грати там було дуже престижно. Це був 1989 рік». — про те, як почав займатися футболом у дитинстві в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

  •  

«Це був Київ, столиця, гарні юнацькі часи. І команда теж! Тренером був Володимир Григорович Киянченко, допомагав йому Володимир Федорович Качанов. Під їх керівництвом футболісти викликалися до молодіжної збірної СРСР, були учасниками відбіркових ігор до чемпіонатів Європи. І успішно долали груповий етап, де зайняли перше місце. Але на Євро тоді поїхала збірна СНД.

На відбіркових іграх до чемпіонату Європи я отримав серйозний міжнародний досвід. Там, до речі, познайомився з Олександром Хацкевичем, який тоді грав за мінське Динамо. Пізніше ми зустрілися із ним вже на дорослому рівні, під час виступів за київське Динамо». — про навчання у київському спортінтернаті в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

  •  

«Це було дійсно так. Коли ми вперше виїхали за кордон, побачили те, чого не було у нашій країні. Кишенькових грошей мали обмаль. Тому переважно купляли сувеніри. Як максимум, футболку. Для себе чи на подарунок. Взагалі в складі молодіжної збірної СРСР моя перша поїздка була у Португалію. Це був 1990 рік». — про похід у місцевий супермаркет, коли зі збірною СРСР вперше потрапив за кордоном в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

  •  

«Це було, коли я ще грав за вінницьку Ниву і викликався до лав молодіжної збірної України. У Києві, під час тренування, він мені сказав такі слова підтримки. Вони запам'яталися на все життя. Володимир Миколайович Трошкін тоді допомагав головному тренеру Володимиру Федоровичу Мунтяну». — про те, що легендарний «динамівець» Володимир Трошкін порадив: «Ти, Віталік, ні на кого не схожий. Ось і користуйся цим!» в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

  •  

«Коли я ще навчався у Київському спортінтернаті, на випуску у нас було два збірники СРСР – я і нападник Володимир Лебідь. Водночас чомусь я не потрапив до дублюючого складу київського Динамо. Так сталося. Але врешті-решт це для мене пішло на користь. Адже мене запросили до Поділля тренери Секечі.

Команда Поділля їхала через столицю і забирала мене виїзні матчі. Бувало й по два виїзди на тиждень. Після завершення спортінтернату я вже остаточно перебрався у Хмельницький.

Поділля тоді грало у Другій лізі чемпіонату СРСР. Для мене, молодого гравця, це був великий досвід. Там пробув півроку. Потім вже була вінницька Нива». — про те, як опинився у хмельницькому Поділлі в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

  •  

«Ігор Федорович мене не вмовляв. Він одразу поїхав у Хмельницький і вирішив всі питання із керівниками Поділля. Гатауллін уже тоді розумів, що я буду швидко прогресувати і допомагав мені у всьому. Те, що обіцяв, все виконав. За півроку до того, коли я перейшов до Динамо, Ігор Гатауллін допоміг отримати нашій родині (я вже був одружений) 3-кімнатну квартиру у Вінниці.

Але перед цим за моєю грою в Тернополі в складі юнацької збірної СРСР проти шведів спостерігав тренер вінницької Ниви В’ячеслав Грозний. Після переможного для нас матчу ми розмовляли щодо можливого переходу до вінницького клубу.

Вінниця була тоді мені більше до вподоби. Хоча в той же час пропонували перейти й до тернопільської Ниви. Директор цієї команди Володимир Аксьонов тоді був помічником головного тренера молодіжної збірної СРСР». — про те, як до Вінниці переманив начальник команди Нива Ігор Гатауллін в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

  •  

«Коли Олександр Томах був головним тренером, я тільки починав грати за Ниву, ще не мав значної ігрової практики.

А ось наступний головний тренер Юхим Школьников і його тодішній помічник В'ячеслав Грозний давали мені можливість зіграти на різних позиціях.

Я грав тоді і нападником. Згадую, що в одному із сезонів забив 13 голів. До речі, у дитячому і юнацькому футболі я багато грав нападником. А ось у збірній СРСР був лівим півзахисником. Взагалі я міг грати і зліва в півзахисті, і праворуч». — про те, як Олександр Томах зробив із нападника Косовського лівого півзахисника в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

  •  

«Це чиста правда. Був такий певний період, коли ми разом із одноклубником Олегом Надудою їздили на оглядини до Бельгії. Перед тим ми виїхали до Польщі, навіть п’ять днів тренувалися і готувалися до футбольних оглядин.

Я з часом дізнався, що виявився надто дорогим футболістом для Стандарду, тому цей перехід не відбувся. Все ж не жалкую (на відміну від бельгійців), що повернувся назад, до Ниви. Через певний час я опинився у київському Динамо». — про те, як вінницька Нива свого часу ледве не продала Надуду і Косовського в бельгійський Стандард (Льєж). Вам про це щось відомо чи це побрехенька в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

  •  

«Можливо, хтось із динамівців захисного плану тоді був травмований. Тому тренерський штаб й використав мене на цій позиції. Нагадаю, в команді на той час лівого захисника грав досвідчений Сергій Шматоваленко». — про те, що дебютував за київське Динамо в матчі проти Торпедо (Запоріжжя) у несподіваному амплуа лівого захисника в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

  •  

«У певний період часу всі динамівці мали гарні автомобілі. Приміром, покійний Андрій Гусін їздив на Mercedes McLaren, Каха Каладзе - на Ferrari». — про те, хто в Динамо мав найкрутішу машину в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

  •  

«Я дуже часто травмувався, тривалий час самостійно відновлювався і тренувався. Тому тодішні динамівські тренери на мене не розраховували. Я навіть не тренувався разом із основною командою». — про те, як у 2003 році попрощався із футболом, у неповні 30 років у поєдинку за Динамо-2 проти своєї першої команди – Поділля в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

  •  

«Про історію щодо земельних ділянок я з часом дізнався. Жартували із цього приводу, сміялися. Але пізніше стало відомо, що земельну ділянку отримала лише одна людина». — про те, що сільський голова Гореничів оплачував виступи земельними ділянками в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Віталій Косовський: «Перед Динамо мене запрошував Стандард. Але для бельгійців я був дорогим футболістом» (24 січня 2024 року)

Примітки

[ред.]