Конструктивізм

Конструктиві́зм (від лат. constructio — побудова) — авангардистський напрям в мистецтві, що розвинувся в 1920-х — початку 1930-х років. Характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду.
Цитати
[ред.]Візуальний реґістр українського народного мистецтва завжди присутній в абстрактному живописі й суто експериментальних мистецьких студіях Екстер, як і світ народних свят, ярмарків, обрядів і, нарешті, сама «естетика українського народного життя»; все це рано чи пізно оприявнюється в українському конструктивізмі. Цього не можливо не відчути навіть у найраціональніших конструкціях, адже цей струмінь проривається крізь конструктивістські заборони й насичує твори високою емоційністю, нестримністю і свободою[1]. — про Олександру Екстер (до шлюбу Григорович (1882—1949), українську художницю, сценографку, педагогиню. |
|||||
— Георгій Коваленко |
Український кордоцентризм, переважання художнього сприйняття і мислення над конструктивізмом раціоналізму, споглядання – над дією, внутрішньої людини – над зовнішньою (спрямуванням назовні) – аксіоми нашої духовності, які мусимо враховувати, коли говоримо про стан і перспективи нації. Ця наша своєрідність – культурна перевага, одначе вона входить у суперечність з егоїстичним практицизмом політичного світу інших – і програє[2]. |
|||||
— Юрій Бадзьо (1936—2018), український літературознавець, громадсько-політичний діяч |
Примітки
[ред.]- ↑ Грабович, Григорій. Переосмислюючи український модернізм // Критика. — Київ: 2020. — № 11-12. — С. 28-29.
- ↑ Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Юрій Бадзьо Воля жити — у свідомості права, перед лицем загроз і викликів часу
Див. також
[ред.]