Дар'я Юріївна Коломієць (9 серпня 1988, Черкаси, Українська РСР, СРСР) — українська культурна активістка, музична продюсерка, діджейка, засновниця музичного додатку MusiCures, авторка медіапроєкту Diary of War, теле-, радіоведуча.
«На початку повномасштабного вторгнення до українців намагалися дослухатися, їм хотіли допомогати та цікавились, як це можна зробити. Але зараз через російську пропаганду, яку підсилює трампістський канал Fox News, щодо українців формується наратив: "Це – люди, із якими важко домовлятися, які не хочуть перемовин і затягують війну".
Із цим я особисто зіткнулася на День подяки, коли прийшла на вечерю до республіканців. Я спеціально себе приводжу в некомфортне оточення, щоб дізнаватися більше, що ж насправді американці думають про Україну. Власник будинку підходить до мене і каже: "Дар'я, люди гинуть, ви маєте зупинити цю війну". А я щойно зайшла в цей будинок, стою з тарілкою, яку мені дали, і розумію, що не можу зараз у відповідь вибухнути, тому кажу: "Я знаю. Це мої люди гинуть. Це мої друзі гинуть". На що він говорить: "Так ви не переможете Росію! Це ж як битися з Америкою".
«Кожного американця формує той українець, із яким він вперше заговорить, який йому вперше розкаже щось про Україну. А від того, яку думку ми у них сформуємо, буде залежати, чи дзвонитимуть вони своїм конгресменам із проханням дати нам більше зброї. У США це дуже дієвий спосіб комунікації. Щодо українців у американців є багато упереджень. Часто вони не можуть роз'єднати у своїй голові, що є росіяни, а є ми, і що ми – інші. Тому мені б хотілося, щоб кожен взяв іноземця, якого він знає, і звернув його увагу на війну в Україні.
Я ніколи не буду казати: "Ой, американці не хочуть нічого знати про це!". А вони і не мають знати! Водночас американці відкриті до нового досвіду, їх треба просто зацікавити. А це можна зробити, якщо говорити з ними.
Не треба вибухати у відповідь на їхні питання, від яких може розриватися серце. Треба пояснювати, запрошувати їх на перегляди в фільмів, ставати їхніми друзями. Не треба іноземцю розповідати про негатив. Бо, як ми знаємо, психіка працює так, що погане в нашій пам'яті відкладається більше, ніж хороше. Розповідайте про героїчні історії. Їх у нас – неймовірна кількість. Цій клятій російській війні треба давати конкретні імена». — про те, як впливати на свідомість американців про Україну в інтерв'ю сайту «Українська правда» Американці люблять долучатися до сильних. Бренд України у світі, на жаль, зараз не такий – Дар'я Коломієць (26 січня 2025 року)
«Зробіть так, щоб іноземець підписався на соцмережі цих людей і персонально донатив їм. Бо, наприклад, американці починають включатися тільки тоді, коли самі бодай долар задонатили.
Американці дуже люблять історії успіху. Вони люблять долучатися до сильних. Бренд України, на жаль, зараз не такий у світі. Тому нам зараз треба його формувати.
У мене дуже сильно працює мій проєкт "Diary of War", який розповідає реальні історії українців про війну. Я залучаю американців до участі у ньому, запрошую їх на вистави. Після знайомства з цими історіями вони кажуть: "Так от, яка Росія! Так от, що вона із вами коїть! Так от, що таке насправді війна!". А потім одразу запитують: "Що я можу зробити для вас? Як підтримати? Давай, я зателефоную комусь і попрошу надати зброю чи вийти на мітинг"». — про приклади допомоги від іноземців у інтерв'ю сайту «Українська правда» Американці люблять долучатися до сильних. Бренд України у світі, на жаль, зараз не такий – Дар'я Коломієць (26 січня 2025 року)
«У всій своїй діяльності я використовую сторітелінг. Навіть коли ставлю музику, я розповідаю про людей, які її створили. І я дуже радію, що мені вдалося розповісти про Володимира Івасюка в The New York Times. Вони навіть написали: "Volodymyr Ivasiuk was killed by KGB". І я така: "Воу!".
Цього року до Дня Незалежності України я вирішила зробити плейлист про 33 музикантів, які стали військовими. Причому я хотіла показати тих, про кого ми можемо мало знати. Цей плейлист я презентувала американській радіостанції KEXP і ведучий зробив про нього цілий подкаст. Також цей плейлист я опублікувала в Kyiv Independent.
«Я навчалася в україномовному класі в Черкасах, але коли приїхала в Київ та потрапила на телебачення, намагалася говорити так, як інші – імениті, прекрасні ведучі, які дуже гарно говорили російською.
Я неправильно ставила наголос, мене виправляли. Мені було 18-ть. Я хотіла бути класною, щоб влитися в колектив, щоб мене взяли на роботу. І я почала підлаштовуватись.
Був 2006 рік, коли я потрапила на М1. Уже тоді я дивувалася, чому до нас привозять так багато російських і білоруських ведучих. Наприклад, Дмитро Шепелєв, з ким я працювала – білорус. Він зробив кар'єру в Україні, а потім поїхав до Росії і зараз знімає пропагандистські відео в окупованому Маріуполі. Мені це теж розбиває серце, тому що я пам'ятаю, як це все починалося». — про вплив російської пропаганди на журналістів у інтерв'ю сайту «Українська правда» Американці люблять долучатися до сильних. Бренд України у світі, на жаль, зараз не такий – Дар'я Коломієць (26 січня 2025 року)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
