Козловський Григорій Петрович

Козловський Григорій Петрович

Файл:Hryhoriy Kozlovskyy.jpg, Hryhoriy Kozlovskyy 2023.jpg

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Григо́рій Петро́вич Козло́вський (1 лютого 1971, с. Городиславичі, Львівська область, УРСР) — український підприємець і меценат. Ексдепутат Львівської обласної ради 8-го скликання (з жовтня 2020 по 2022). Колишній директор і співвласник ТзОВ «Винниківська тютюнова фабрика». Почесний президент ФК «Рух».

Цитати

«Футбол є домінуючою складовою для українців. Я завжди це казав, що у нас у крові любов до футболу. Україна – це як європейська Бразилія. У футбол завжди грали в важчі часи. Пам’ятаєте, київське "Динамо" грало у 1943 році, хорвати грали чотири роки під час війни. Я думаю, це буде ще однією сторінкою вольового народу, вписана у світову спортивну історію». — про роль футболу в умовах війни в інтерв'ю «РБК-Україна» Григорій Козловський: Мрію про матч перемоги добра над злом (26 липня 2022 року)

«Ви знаєте, у всіх по-різному. Наприклад, якщо ми будемо грати у Львові, то на львівські команди це навантаження буде меншим. Ми все-таки вдома, нам, напевно, буде легше і морально і фінансово грати в футбол. А клуби з Харкова, Одеси й інших міст, які під постійними обстрілами – їм буде набагато важче й дорожче. Але будемо допомагати один одному, йти один одному на зустріч. Ми усі – одна футбольна спільнота й повинні в тяжкі часи показати, що ми єдина сім’я. Це надзвичайно важливо зараз». — про фінансове навантаження на клуби через проведення сезону під час війни в інтерв'ю «РБК-Україна» Григорій Козловський: Мрію про матч перемоги добра над злом (26 липня 2022 року)

«Це моя мрія. І я її озвучив ще роки три тому. Тоді, коли я її озвучував, всі дивилися на мене скептично, з великим непорозумінням, м’яко сказати, як на людину, яка говорить щось незрозуміле. Тоді це було смішно, зараз це вже не смішно, це вже реально. Я мав переговори з деякими керівниками клубів, вони теж з розумінням відносяться до цієї ідеї. Мало того, ми мали зустріч в Польщі з президентом федерації, де також обговорювали таку можливість. В принципі, у них розуміння є, як це зробити. Звісно, це важко, але я думаю, що польський і український народ під час війни показали, що ми є справжніми братами. Монголи з московського болота розказували, що вони нам брати. Направду ми розуміємо, що це не так, бо відколи монголи нам стали братами? А от з польським народом, не дивлячись на непросту історію, ми показали, що є братами. Ви знаєте, інколи буває і в родині, коли між двома братами є непорозуміння. В принципі, це не зовсім нормально, але це не є смертельно. І ці непорозуміння позаду, бо зараз ми з поляками показуємо, що готові бути разом. Поляки всьому світу показали, що готові битися, і були одними з перших, хто став на захист України. Це багато чого вартує, і, повірте, українці ніколи цього не забудуть. Вони точно будуть це пам’ятати. Власне, я тішуся з того, що дожив до тих часів, що ми можемо сказати, що ми з поляками є один народ. Війна показала, хто справжні брати, а хто справжні вороги. Ми це завжди знали, але зараз це знає весь світ. Ми знайшли не просто союзника, а кровного союзника. Повірте, на сотні років наші майбутні покоління це будуть пам’ятати». — про можливість розширення й створення окремої ліги з Польщею в інтерв'ю «РБК-Україна» Григорій Козловський: Мрію про матч перемоги добра над злом (26 липня 2022 року)

«Я думаю, що війна зробила Україну більш українською, львівською, галицькою, тобто оті цінності, які були притаманні більше галичанам зрозуміли всі. Це – відданість культурі, мові. Ми за це завжди боролися, завжди нашою мовою розмовляли. Інша Україна якось скептично до цих речей відносилася, але війна витягнула українське ДНК зі всіх українців: і з російськомовних, і з людей, які, можливо, ніколи на це уваги не звертали. Подивіться, скільки людей принципово перейшли на українську мову, вчать рідну мову, почали цінувати її. Тобто ми зрозуміли, що Україна там, де українська мова. Тому що в будь-який час з неадекватним сусідом можлива історія, коли він приходить і захищає "рускоязичних". Але він боїться захищати їх в Америці, тому що розуміє, що по шапці там отримає за три дні. Тому шукає миролюбиві країни, які не готувалися до війни, які жили у мирі та злагоді. Це дало змогу українцям задуматися: хто ми, що ми, який наш генокод. Він спрацював саме зараз, і тепер багато людей із Центральної, Східної України палко борються за нашу незалежність, за наші українські цінності». — про те, як війна змінила Україну та українців в інтерв'ю «РБК-Україна» Григорій Козловський: Мрію про матч перемоги добра над злом (26 липня 2022 року)

«...на жаль, нам пощастило, з одного боку, з таким сусідом, як Польща – братським сусідом. А з іншого боку, не пощастило з монголами, які ще з ХІІІ-ХІV ст. нападали на наші землі та, на жаль, такими ж варварами й залишилися. Як показала практика, у них нічого не помінялося. Вони як ходили в туалет в ліс, так і ходять. Для них досі унітаз – предмет розкоші. Кажуть, вони з них і воду п’ють, і їсти варять…». — про порівняння впливу Польщі та Росії на історію України в інтерв'ю «РБК-Україна» Григорій Козловський: Мрію про матч перемоги добра над злом (26 липня 2022 року)

«Діти дуже чуйні й ранимі. Якщо вони й не висловлюють своїх думок щодо війни, все одно дуже переживають й стресують. Я навіть по своїх дітях бачу, як вони реагують на сирени, з якими відчуттями біжать в підвал під час тривоги. За цим дуже боляче спостерігати. На жаль, в майбутньому нас чекає ціле покоління дітей, яких будуть називати дітьми війни. Гірше за це тільки те, скільки дітей вже загинуло. Я дивився на останні кадри з Хмельницького, серце кров’ю обливається, коли дивишся на це. Нема нічого гіршого, коли гинуть діти». — про те, як війна вплинула на дітей в інтерв'ю «РБК-Україна» Григорій Козловський: Мрію про матч перемоги добра над злом (26 липня 2022 року)

«Я розмовляв зі своїми футболістами, вони вже настільки змучились чекати, що хочуть діяти. В мене багато футболістів готових хоч зараз йти в армію. Одного разу ми сиділи з футболістами, розмовляли, я їм кажу: "Якщо так станеться, що нам прийдеться всім піти в армію, я піду, будемо робити свій батальйон "Руху". Знаєте, що мені хлопці сказали? – "Петрович, ми всі з вами, ми всі хочемо воювати, всі будемо захищати нашу країну". Я думаю, кожен українець, який любить цю країну – а таких зараз багато – готові захищати її. І повірте, якщо настане такий час – всі підуть воювати. На Галичині кожен готовий йти воювати. Моя бабця була бандерівкою, з 15 років жила у лісі, воювала. Це у нас в крові. Усі – і жінки, і літні люди – будуть брати зброю в руки й воювати. Тут будуть стріляти кущі, буде горіти земля, будемо битися до кінця. Українці точно не будить жити в якомусь ярмі, щоб нам буряти, монголи чи ще якісь монголоподібні люди розказували, як ми маємо жити. Тут так точно ніколи не буде». — про те, як війна та загальна ситуація в країні впливає на фізичний й моральний стан футболістів в інтерв'ю «РБК-Україна» Григорій Козловський: Мрію про матч перемоги добра над злом (26 липня 2022 року)