Козачинський Мануїл

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козачинський Мануїл
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Мануїл Козачинський (чернече ім'я — Михаїл; 1699–1755) — український педагог, письменник, драматург. Один з фундаторів середньої й вищої школи в Сербії. Писав українською, польською, латинською й словеноруською мовами.


  • Скоріш би в небо землю вдалось обернути
  • Як без крил птахам бува годі полетіти,
Так і людям без наук також не зажити.
  • Той, хто зранку до вчення старанно сідає,
Над книжками не дріма, жалю не зазнає.
  • Станеш ти благословен, мудрості набувши.
  • Не тікай від мудрості, матимеш підмогу,
Будеш прагнуть, то вона виведе в дорогу.
  • Всі пориви вчених сам Бог нагороджає,
А бажання глупаків легко розтопляє.
  • Сама мудрість ходить скрізь, вибраних шукає,
Тих, хто в ній знаходить смак, тепло зустрічає.
  • Як без солі нам усім не смачне їстиво,
Так огидженим стає вчення нечестиве.
  • Навіщо нарікаєш й ламаєшся в силі,
Коли у тебе добре замислене діло?
  • Без учення цілий світ буде потемнілий,
І без нього день ясний стане спохмурнілий.
  • В тьму сонце не перейде.
  • Хто й коли без мудрості переможцем буде?
Також без учення хто торжество здобуде?
  • Дим позначує вогонь, але не може заступити вогню.
  • Як зумієте спрягти вчення й добрі нрави,
Отоді життя у вас буде повне слави.

Джерела[ред.]