Козацька рада

Коза́цька ра́да, військова рада — загальні козацькі збори, вищий законодавчий орган управління Війська Запорозького та Української держави в XVI — XVIII століттях.
Цитати
[ред.]У раді козаки або обмірковують справи, підтримують свої погляди без чванства.., все маючи на меті спричинитися до загального добра. Якщо визнають кращим погляд інших, то цього не соромляться, без упертості відмовляються від власного погляду і приєднуються до більш правдивого. Через те я сказав би, що ця республіка може рівнятися спартанській[1]. |
|||||
| — Альберто Віміна |
У той час, коли майже у всіх європейських країнах панували монархи, у запорожців існувала прогресивна республіканська форма правління. Кожен козак мав право голосу у загальній раді, якій належала вся повнота влади. Рада керувала всіма важливими справами на Січі, її внутрішньою та зовнішньою політикою, вирішувала проблеми миру та війни, приймала й відправляла посольства, займалася судочинством. Рада зазвичай збиралася у перший день Нового року (1 січня за старим стилем), у день Покрови Пресвятої Богородиці (1 жовтня), на другий-третій день після Великодня — найбільшого релігійного свята православних. Але могли збиратися і надзвичайні ради, і для цього було досить бажання першого-ліпшого запорожця в будь-якому місці й коли завгодно. Звичайно, привід для зібрання мав бути вагомим[2]. |
|||||
| — о. Юрій Мицик, Сергій Плохій |
Див. також
[ред.]Примітки
[ред.]- ↑ Козаки , 2022, с. 87
- ↑ Козаки , 2022, с. 85
Джерела
[ред.]- о. Юрій Мицик, Сергій Плохій. Як козаки Україну боронили. Видання 2-ге. — Київ: Кліо, 2022. — 368 с. — ISBN 978-617-7755-66-0

