Перейти до вмісту

Кльоц Дмитро Віталійович

Матеріал з Вікіцитат
Кльоц Дмитро Віталійович
Стаття у Вікіпедії

Дмитро Віталійович Кльоц (15 квітня 1996, Рівне, Україна) — український футболіст, півзахисник клубу «Верес».

Цитати

[ред.]
  •  

«Із великим задоволенням. Мені дуже імпонує те, як у нас відбувається тренувальний процес, як побудована тактика команди. Подобається, що гра спрямована на контроль м’яча. Якщо відверто, мені дуже легко працювати з нашим наставником. Можна навіть сказати, що для нас він не тільки тренер, а як другий батько». — про те як працюється під керівництвом пана Йовічевіча в інтерв'ю «Українському футболові» Дмитро КЛЬОЦ: «Думаю, що сьоме місце — це непоганий результат» (8 грудня 2015 року)

  •  

«Навіть і не знаю. Це дуже непросте запитання. Думаю, що особливої різниці немає. Головне, отримати свій шанс проявити себе в одному з провідних чемпіонатів світу. Зараз же пот­рібно трохи відпочити, а вже із січня, коли «Карпати» розпочнуть збори, доб­ре підготуватися до другої частини сезону». — про те, який національний чемпіонат із топ-4 подобається найбільше в інтерв'ю «Українському футболові» [ ] (8 грудня 2015 року)

  •  

«Та ні, для мене Львів – це тільки “Карпати”. “Руху” треба буде ще, як мінімум, 50 років, щоб заслужити таке ім’я, яке мали “Карпати”. “Рух” – це така початкова команда. Я загалом сильно поважаю ту роботу, яку зробив Козловський і реально бажаю “Руху” всього найкращого, сподіваюсь, що ця команда буде розвиватися. Просто там дійсно президент вкладає, як і душу, так і гроші, та й взагалі самого себе, тому можу їм побажати тільки удачі. Але наразі для мене Львів – це тільки “Карпати”!» — про футбольний Львів – це тільки “Карпати”, чи все-таки ще “Рух” та ФК “Львів” у інтерв'ю «Брутальному Футболові» Дмитро Кльоц: “Мені було би соромно дивитися вболівальникам в очі, якби я перейшов у “Львів” (8 березня 2021 року)

  •  

«Якби стояв такий вибір, то продовжив би кар’єру звичайно в “Русі”. ». — про можливий вибір, де продовжити кар’єру: у “Русі” чи ФК “Львові” в інтерв'ю «Брутальному Футболові» Дмитро Кльоц: “Мені було би соромно дивитися вболівальникам в очі, якби я перейшов у “Львів” (8 березня 2021 року)

  •  

«Негарно зараз називати когось гіршим, а когось кращим. Я просто хочу подякувати усім тренерам, які в мене були. Великий внесок у мене, як футболіста, зробив Роман Гнатів, це тренер академії “Карпат”, він мене взяв у команду, довірився, ставив мене капітаном, провів колосальну роботу, щоб я став на ноги, як починаючий футболіст. Згодом важливу роль у моєму житті зіграв Ігор Йовічевіч, який мене тренував у U-19, а пізніше довірився мені та дав шанс дебютувати в українській Прем’єр-лізі, за нього я зіграв досить багато матчів. Давай назвемо чотирьох тренерів, впишемо ще Морайша і Чижевського. Морайш, коли став головним тренером, повірив у мене і повернув мою впевненість, потихеньку мене підпускав і згодом взагалі не міняв, я за нього грав регулярно. Він з’явився у важкий період в “Карпатах” та оживив мою кар’єру. Ну і Чижевський також, це людина, яка багато чого зробила для “Карпат”, я його сильно поважаю. За нього грав матчі в дублі, чудова людина і тренер, який довірив мені капітанську пов’язку, для мене це багато що значить». — про трійку найкращих тренерів із якими доводилося працювати в інтерв'ю «Брутальному Футболові» Дмитро Кльоц: “Мені було би соромно дивитися вболівальникам в очі, якби я перейшов у “Львів” (8 березня 2021 року)

  •  

«Я не хотів їхати саме в Азербайджан, у мене було відразу чотири пропозиції з УПЛ, але я розумів, що вже понад сто матчів зіграв в УПЛ і мені просто хотілось вийти із зони комфорту, спробувати себе в якомусь закордонному чемпіонаті. Була пропозиція з “Кешлі”, вони зайняли третє місце і потрапили у кваліфікаційний раунд Ліги Європи. Мені було цікаво зіграти у єврокубках, бо виходило так, що я останні роки з “Карпатами” боровся тільки за виживання. Хотілося якихось нових, більш серйозніших завдань, спробувати себе на європейському рівні. Було цікаво поїхати у нову країну, ні разу ще не був у ролі легіонера, хотів спробувати, як це. Ще раз зазначу, що я хотів вийти із зони комфорту, поїхати до нової країни, у нове місто, команду та чемпіонат. Найбільше привабила Ліга Європи, для мене це було в пріоритеті, тому я зробив такий вибір». — про те чому після України взагалі обрав Азербайджан в інтерв'ю «Брутальному Футболові» Дмитро Кльоц: “Мені було би соромно дивитися вболівальникам в очі, якби я перейшов у “Львів” (8 березня 2021 року)

  •  

«Я можу сказати, що мені сподобалось в Азербайджані те, що ніхто не б’є м’яч вперед, тут кожна команда намагається грати низом, виходити через короткий пас, думати на футбольному полі. Футбол жорсткий, як в Україні, ніхто не забирає ноги. Єдиний мінус цього чемпіонату – те, що тут лише вісім команд і тут не два кола, а чотири». — про порівняння манери, стилю й тактики українського та азербайджанського футболу в інтерв'ю «Брутальному Футболові» Дмитро Кльоц: “Мені було би соромно дивитися вболівальникам в очі, якби я перейшов у “Львів” (8 березня 2021 року)

  •  

«Я можу сказати, що мене дуже вразило те, які тут добрі люди, як мене зустріли в “Кешлі” та “Сабасі”. Хлопці дуже добре прийняли, персонал, тренери, абсолютно всі. Немає такого, що ти приходиш новеньким, легіонер, з тобою місяць ніхто не говорить, десь там вставляють на тренуваннях, намагаються тебе зламати, бо ти прийшов на чужу позицію і так далі. Ні, тут такого немає. Мене нормально прийняли, що там, що тут, я реально відчув себе своїм і мені знадобилося лише два тижні адаптації. Це великий плюс». — про Азербайджан в інтерв'ю «Брутальному Футболові» Дмитро Кльоц: “Мені було би соромно дивитися вболівальникам в очі, якби я перейшов у “Львів” (8 березня 2021 року)

  •  

«Я не можу сказати, що на ютубі проводжу багато часу. Зазвичай віддаю перевагу перегляду якомусь футболу, щодня дивлюсь матчі з різних ліг. Кожного дня намагаюсь дивитись два-три матчі». — про те, що дивиться на ютубі в інтерв'ю «Брутальному Футболові» Дмитро Кльоц: “Мені було би соромно дивитися вболівальникам в очі, якби я перейшов у “Львів” (8 березня 2021 року)

  •  

«Я можу розповісти один момент з дитинства, але це більше показовий урок. Навіть не так, як для дітей, а як для батьків. Була у мене ситуація в дитинстві: мені було десь років 11, плюс-мінус, тоді якраз грав у “Вересі”. Тоді вийшли бутси “Nike Mercurial”, я їх дуже хотів, а вони коштували 860 гривень. Пам’ятаю, що тоді це була вся зарплата моєї мами і я дитиною їх хотів, просив у неї. Я ще тоді був малим і не розумів, яка в неї зарплатня, просто хотів, а вона, як любляча мама, дала мені гроші. Я поїхав у магазин, одягнув їх і ходив півгодини, милувався ними у дзеркалі, дуже мені подобались, але шкода маминих грошей, бо розумію, що я не з сім’ї мільйонерів. Загалом я вирішив їх не купляти, пошкодував гроші, поїхав до себе на район, гуляти в парк, повертаюсь додому, піднімаюсь під гірку, чіпаю себе по кишенях і розумію, що гроші загубив. Дзвоню мамі, а я тоді ще заїкався, ну і кажу: “Мам..мам”, не можу слова зв’язати. Вона до мене: “Сину, сину, що сталось?”. Ну я кажу, що загубив гроші, а мама каже: “Та й…б твою мать, я думала, що з тобою щось сталось, я тобі дам гроші на нові”.

В мене цей епізод заклався в голові на все життя і коли я приїжджаю додому, до мами, то завжди намагаюсь бути з квітами і дякую їй за цей показовий момент. Це реально так, бо є батьки, які б обматюкали своїх дітей і сказали, мовляв, що будеш грати в кедах, а тут вона реально переживала, що зі мною щось сталось. Гроші – це, по суті, папірці, а мама мене настільки любить, що сказала, що дасть гроші на нові і так далі. Бажаю усім батькам, щоб вони у таких ситуаціях ставились до своїх дітей так, як поставилась моя мама до мене і вони обов’язково у майбутньому вам віддячять». — про спогади з дитинства в інтерв'ю «Брутальному Футболові» Дмитро Кльоц: “Мені було би соромно дивитися вболівальникам в очі, якби я перейшов у “Львів” (8 березня 2021 року)

Примітки

[ред.]