Клод Сімон
| Клод Сімон | |
| |
| Клод Сімон, фото 1967 року | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Клод Сімон (фр. Claude Simon, 10 жовтня 1913 — 6 липня 2005) — французький письменник, нобелівський лауреат 1985 року.
Цитати[ред.]
- Застиглий, завмерлий світ розчинявся, облазив, поступово обвалювався шматок за шматком, як залишена необжита будівля, захоплена нищівним, бездумним, безособовим та руйнівним плином часу. (Клод Сімон, Вибрані твори. Дорога Фландрії // С. 218)
- Водночас із зародженням реалістичного роману починається процес його занепаду.(Клод Сімон, Вибрані твори. Стокгольмська промова // С. 484)
- Якщо говорити про перелом, про радикальну змну в історії мистецтва, то вона відбулася тоді, коли художники, а згодом і письменники відмовилися вдавати, що вони відтворюють видимий світ, й звернулися до відчуттів, які вони спізнали. (Клод Сімон, Вибрані твори. Стокгольмська промова // С. 489)
- Як тільки він (письменник) починає виводити слово на папері, він заторкує оте дивовижне поєднання, оту дивовижну мережу зв'язків, вибудованих у цій мові, й через неї, яка, як то кажуть, «уже говорить раніше за нас» за допомогою так званих фігур, чи, інакше, тропів, метонімії та метафори, жодна з яких не є випадковістю, а навпаки, складовою знання світу і речей, поступово набутого людиною.(Клод Сімон, Вибрані твори. Стокгольмська промова // С. 489)
- Більше не пояснювати, а показувати, більше не відтворювати, а творити, більше не виражати, а відкривати.(Клод Сімон, Вибрані твори. Стокгольмська промова // С. 490)
Підтримка порядку є основна умова, при якому суспільство може присвятити себе будь-якій іншій діяльності, але його не можна вважати метою суспільства[1]. |
Примітки[ред.]
Джерело[ред.]
- Клод Сімон, Вибрані твори. Дорога Фландрії. Зоосад. Стокгольмська промова. / Пер. з французької Романа Осадчука — Київ: Видавництво Юніверс, 2002. ISBN 966-7305-73-2
| |||||||||||||||||
