Кишенькова магія. Історія книжок і читачів

«Кишенькова магія. Історія книжок і читачів» (англ. Portable Magic: A History of Books and Their Readers) — нон-фікшн книжка британської дослідниці літератури та професорки Оксфордського університету Емми Сміт, яка вперше вийшла 2022 року. Книжка розглядає історію книги не лише як носія тексту, а як матеріального предмета з власною долею, що формує досвід читачів і впливає на культуру. Авторка аналізує, як змінювалася роль книги в суспільстві — від рукописних манускриптів і друкарських інновацій до сучасних цифрових форматів.

Цитати

Як пише Стівен Кінг у своїх неймовірних мемуарах «Про письменство», звідки я і запозичила свою назву, «книги — це унікальна портативна магія». А магія книги завжди закладена в її формі, у тому числі й у портативності. І так само — у змісті.

Класика — це продукт особливого виду матеріальності, що включає формат, шрифт, обсяг і палітурку. Ці елементи формують очікування про значущість змісту. Класика, надрукована шрифтом Comic Sans або на шорсткому папері, здаватиметься нам невідповідною, бо вже сама така форма її знецінює. Натомість ми, мабуть, очікуємо, що класичний текст має бути надрукований на високоякісному папері, або вишуканим шрифтом, або матиме стрічку-закладку, приємну на дотик обкладинку чи інші елементи розкоші, які натякають на культурну вагу. Справа не лише в тому, що такі матеріальні аспекти книги мали би бути доречними для серйозності її змісту. Вони буквально формують наші очікування — ба більше, навіть створюють цю серйозність. Часто саме дизайн обкладинки стає першим актом інтерпретації на шляху твору до своїх читачів.

Мас-маркетні видання в мʼяких обкладинках були головно післявоєнним явищем у США та Великій Британії. Вони продавалися поза звичними каналами книгарень з обмеженими накладами, які здебільшого були характерні для великих міст. Стенди з недорогими виданнями в терміналах аеропортів, мережевих магазинах і на автовокзалах охоплювали набагато ширшу публіку. Ціна, формат та нові канали розповсюдження надали книжкам у мʼякій обкладинці природної спорідненості з молодіжними, контркультурними книжками, типовими для бебі-бумерів.

А якщо колекціонування й розповідає щось конкретне про колекціонера, то воно також змінює суть обʼєкта. Теоретик колекціонерства Белк пише: «коли обʼєкт потрапляє до колекції, він перестає бути взаємозамінним товаром і стає сингулярним обʼєктом, який більше не може вільно обмінюватися на будь-що інше з аналогічною економічною цінністю — тепер його цінність визначається у контексті цієї колекції». Відтак колекціонування вилучає книгу із системи обігу й обміну. Тобто це ще один із засобів, про які ми згадували, поряд із даруванням, анотуванням, підписуванням і власне читанням, який перетворює масові книги на унікальні реліквії.

Нейробіологи дослідили, як ми користуємося смартфонами, щоб вивчити пластичність людського мозку і взаємозвʼязок кінчиків пальців з обробкою інформації в корі головного мозку: їхні колеги попередники у перші століття християнства, мабуть, схоже експериментували з книгами. Книги дали волю жестикуляції поводження із собою, мову якої ми настільки докладно вивчили, що сьогодні вона нам цілком природна: коли гортаємо сторінки з кутика до зовнішнього краю, пальцем або якимось іншим предметом вказуємо на якісь важливі моменти, розминаємо корінець або випрямляємо обкладинку, щоб книга не закривалася. Відштовхуючись від свого відомого твердження, що «носій і є повідомленням», Маршал Маклюен уточнив, що «повідомлення» будь-якого носія чи технології — «це зміна масштабу або темпу, або шаблону, який він вносить у людські справи». Такий носій інформації, як книга, видозмінював справи людини у всіх можливих вимірах, — від фізичних звичок читання до розуміння світу.