Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Квітка-Основ'яненко
H Kvitka.gif
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Григо́рій Фе́дорович Кві́тка-Основ'я́ненко (18/29 листопада 1778, с. Основа біля Харкова — 8/20 серпня 1843) — український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.

Пан Халявський[ред.]

  •  

(…) ніщо так людині не потрібне, як здоров'я; з ним можна все й багато їсти; а ївши все, піддержуєш своє здоров'я. Пиріг зроблено, щоб вмістилася начинка, а начинка присмачує пиріг; так і людина з своїм шлунком. Науки ж — це справжні «глисти»: виснажать і схудять людину, хоч викинь її потім[1]слова матері Трохима Халявського

 
WikiQuote Laurel wreath green.png
Ця цитата була обрана цитатою дня 20 серпня 2016 року.
  •  

Ну як же не хвалити старовини? Чудна річ, як то все було досконаліше![2]Трохим Халявський

  •  

Прекрасне правило доміне Галушкинського: коли люди, розумніші за тебе, вже близькі до того, щоб викрити твоє незнання, так напусти їм туману, і ти найпростішою пропозицією спиниш їх, одвернеш від предмету й змусиш припускати в тебе більше знань, ніж оних буде в тебе наявно. Дякую Platon’ові, Ciceron’ові, Socrat’ові. Вони прикрили моє невігластво, і — будь я гунстват, якщо згодом не будуть мене в таких випадках наслідувати, щоб за недоумством сховати своє невігластво[3]Петрусь Халявський

  •  

Припустімо, що я замолоду проковтнув усю премудрість, навчений усього любісінько, достойний усіх учених ступенів. Та, вийшовши в світ, скажіть, будь ласка, коли й на що придадуться вам науки? Жити своїм домом у господарстві, на полюванні — скажете? Тут їх зовсім не спитають. Коли женитися — тим більше. Хоч проковтни всю халдейську премудрість, а єгипетською закуси, однаково не розпізнаєш вдачі твоєї нареченої до шлюбу і потім не пристосуєшся до примх, коли вона стане жінкою твоєю. [4]роздуми Трохима Халявського

  •  

Ти й так від природи дурненький, а як навчишся всякої премудрості, то й зовсім здурієш[5]«Вікопомний вислів! Його слід би написати золотими літерами на публічному стовпі кожного міста. Додержуючись його, скільки молодиків від дверей школи повернулися б пристойно мислячими й достойно б жили: а то, не маючи власного розуму й поринувши в безодню премудрості, але зрозумівши її криво, гублять потім себе й розбещують інших»[5][6]

  •  

…як світ міняється!.. В усьому що не є: і в освіті, і в поводженні, і в смаку, і в політиці, так що не встигнеш придивитися до чогось, глянь — уже знову нове[7]роздуми Трохима Халявського

Про Квітку-Основ'яненка[ред.]

  •  

А ти, батьку,
Як сам здоров знаєш,
Тебе люде поважають,
Добрий голос маєш […]

  Т. Шевченко «До О снов’яненка»; Х-ХІІ 1839, С.-Петербург

Примітки[ред.]

  1. Квітка-Основ'яненко, 1966, с. 89
  2. Квітка-Основ'яненко, 1966, с. 81
  3. Квітка-Основ'яненко, 1966, с. 106
  4. Квітка-Основ'яненко, 1966, с. 88 —89
  5. а б Квітка-Основ'яненко, 1966, с. 73
  6. роздуми племінника Трохима Халявського щодо слів матінки дядька
  7. Квітка-Основ'яненко, 1966, с. 5

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg