Карліс Шадурскіс

Карліс Шадурскіс

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Карліс Садурскіс (латис. Kārlis Šadurskis) — латвійський політик, який є членом Європейського парламенту від Латвії з 2011 по 2014 рік та з 2018. Член партії «Єдність». Міністр освіти і науки Латвії (2002—2004, 2016—2018). Депутат 8, 9, 10 і 12 скликань Сейму Латвії.

Цитати

«14 років тому, коли ми тільки вводили білінгвальну освіту в середній школі, це дійсно викликало серйозні протести. Тоді ми зробили фактично перший крок до заміни старої радянської системи на єдину національну систему освіти, і тоді протести дійсно були масовими. У нас не вистачало викладачів, батьки часто не були морально готові до таких змін, у учнів теж були серйозні проблеми. Але час показав: це був єдиний правильний шлях. Тоді ми провели реформу до того рівня, до якого були готові і школи, і учні, і їхні батьки. А зараз протести абсолютно не масові, і на них немає ні студентів, ні школярів. На них є політичні лідери однієї конкретної партії – Російського союзу Латвії. Це суто політичні акції, і вони інспіровані ззовні. Хтось у Росії дуже не хоче, щоб суспільство в Латвії було інтегрованим. Адже якщо наші діти (і російські, і латиші) навчатимуться разом, то, ставши дорослими, вони зможуть жити в нормальному згуртованому суспільстві. Простіше кажучи – тоді вони будуть відзначати одні й ті самі свята, будуть лояльні до нашої держави, будуть патріотами. Єдина освіта – це єдиний шлях до цього, інакше просто неможливо. Політикам, які працюють на Кремль, зрозуміло, що тоді тут просто не буде підґрунтя для дезінформації і пропаганди – всього того, що зараз називається "русским миром". І тому для Кремля дуже важливо зберегти статус кво. І, звичайно, у нас є деякі директори шкіл, викладачі, особливо передпенсійного віку, яким дуже важко щось міняти». — про освітню реформу, яка виключила можливість складати іспити мовами меншин – по суті, російською, – викликала протести в Латвії в інтерв'ю «Європейській правді» Міністр освіти Латвії: Шкільна реформа не залишить підґрунтя для "русского мира" (2 жовтня 2018 року)

«Чесно – не турбує. Латвію все одно критикуватимуть, є для цього підстави чи немає. Завдання цивілізованої країни – дати представникам меншин можливість розвивати свою національну мову, свою культуру. Це наша система освіти передбачає. Ми помірно і пропорційно додаємо частку державної мови в освітню систему на всіх сходинках, починаючи з дитячого садка і до вишу. Що стосується дитсадка, то наша мета – щоби будь-яка дитина, яка закінчує дошкільний заклад, була здатна вчитися латиською мовою. Але якщо батьки бажають, щоб вона навчалася за програмою національних меншин, то у неї буде така можливість. З першого до шостого класу у нас пропорція державної мови і мови нацменшини – 50 на 50, з 7 до 9 класу – вже 80% державною мовою». — про те, що освітня реформа стала приводом критикувати Латвію за порушення прав меншин в інтерв'ю «Європейській правді» Міністр освіти Латвії: Шкільна реформа не залишить підґрунтя для "русского мира" (2 жовтня 2018 року)

« У нас була дуже цікава дискусія з міністром освіти України і з директором української середньої школи в Латвії. Вони схвалюють наш проект. І ми знайшли дуже гарне рішення для української мови – щодо неї норми аналогічні мовам ЄС. Ще у нас є єврейська школа, але досі вона була звичайною латисько-російською школою з викладанням івриту. І ми подумали: а навіщо там російська частина? Тож тепер це нормальна латисько-єврейська школа». — про вживання української мови в Латвії в інтерв'ю «Європейській правді» Міністр освіти Латвії: Шкільна реформа не залишить підґрунтя для "русского мира" (2 жовтня 2018 року)

«Депутати вже оскаржили його в нашому конституційному суді. Але перед впровадженням цих поправок ми провели дуже багато консультацій з міжнародними експертами в галузі конституційного права. Висновки такі: так, це суто політичне рішення (але ми і самі цього не приховуємо). Водночас елементів дискримінації у ньому немає, оскільки існують розумні перехідні періоди. Гарантується можливість – за наявності бажання учнів та їхніх батьків – зберегти свою етнічну основу: вивчати свою рідну мову, літературу, все, що пов'язано з традиціями, культурою. Хочу навести дуже цікавий приклад з Франції. Після Другої світової війни в Ельзасі всі німецькі школи були закриті в п'ятницю, а в понеділок відкрилися як французькі. Без будь-якого перехідного періоду! Ми ж не рубали за принципом: "Все, хлопці, завтра тільки латиською". Є досить тривалі перехідні періоди, щоби жоден елемент реформ не впроваджувався на шкоду якості освіти. Реалізація реформи почнеться 2020 року, і у нас є час на підготовку». — про те, що обмеження діють лише щодо російської мови в інтерв'ю «Європейській правді» Міністр освіти Латвії: Шкільна реформа не залишить підґрунтя для "русского мира" (2 жовтня 2018 року)

«У державних вишах викладання в основному ведеться державною мовою. Але програми, які викладаються в рамках якихось угод з іншими університетами, можуть бути реалізовані мовами Євросоюзу, переважно англійською. В принципі, будь-який директор програми може, не порушуючи закон, вести її повністю англійською мовою». — про реформи у вищій школі в інтерв'ю «Європейській правді» Міністр освіти Латвії: Шкільна реформа не залишить підґрунтя для "русского мира" (2 жовтня 2018 року)

«Я прочитав український закон, і мені він здався дуже помірним і раціональним. У ньому відчувається національна гідність. Ваша основна проблема, якої немає у Латвії – ізольована угорська меншина. У нас в Латвії Даугавпілс економічно і мовно не відокремлений. Там немає такого політичного протистояння. Так, там просто не знають латиської мови, тому що у них не було в цьому необхідності. Якщо ми крок за кроком будемо давати сигнали про ті переваги, які ви отримуєте, якщо володієте державною мовою, то народ на це потягнеться. Кожен із батьків хоче кращого для своїх дітей. Ніхто ж не скаже дітям: "Не вивчай державну мову і будь дисидентом", чи не так?» — про поради Україні щодо проведення реформ системи освіти в інтерв'ю «Європейській правді» Міністр освіти Латвії: Шкільна реформа не залишить підґрунтя для "русского мира" (2 жовтня 2018 року)

«Треба пояснювати, що, не знаючи української, вони обмежують самі себе. Ти можеш нормально функціонувати у своїй маленькій спільноті, але Україна як держава відкриває набагато ширші можливості». — про те як пояснювати угорській меншині ці переваги в інтерв'ю «Європейській правді» Міністр освіти Латвії: Шкільна реформа не залишить підґрунтя для "русского мира" (2 жовтня 2018 року)

«Тут ситуація дещо інша. Якщо хтось із угорців почувається нереалізованим в Україні – то їде до ЄС. А в Латвії ті, хто ратує за збереження "малої Росії" на території Латвії, бачать при цьому рівень життя в РФ, бачать стандарти дотримання прав людини, і навряд чи хтось із них туди прагне. Мені дуже симпатичний курс України на західні цінності, і я бачу, що Україна обов'язково стане членом Євросоюзу. А коли Україна вступить до НАТО, ми всі в Європі почуватимемося набагато безпечніше. Тож у цій ситуації моє побажання для України – твердо стояти на власних принципах і дотримуватися своїх цілей. А ситуація обов'язково зміниться». — про те, що ці люди більше орієнтовані на етнічну батьківщину в інтерв'ю «Європейській правді» Міністр освіти Латвії: Шкільна реформа не залишить підґрунтя для "русского мира" (2 жовтня 2018 року)