Калітвінцев Владислав Юрійович

Калітвінцев Владислав Юрійович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Владисла́в Ю́рійович Калі́твінцев (4 січня 1993, Москва, Росія) — український футболіст, півзахисник «Металіста 1925». Син Юрія Калітвінцева — у минулому футболіста київського «Динамо», нині футбольного тренера.

Цитати

«Мене ніхто не змушував йти на футбол. Просто батько сказав: «Хочеш – спробуй». Він бачив, що я завжди десь ганяю з м’ячем. Ну і відвів мене у вісім років у команду Арсенал-Євробіс. Здається, на район чи на область вони грали. Якщо не помиляюсь, то це біля станції Кловська. Там не було команди саме з гравцями 1993 року народження, тому я тренувався зі старшими, з 1991-м. І мені якось так сподобалося. Там я провів два роки і у 10 років мене київське Динамо запросило на перегляд. ...Не знаю. Думаю, батько хотів, щоб я спочатку спробував себе у місцевій команді, а там глянути: піде/не піде. Я наче непогано виглядав. Там мене селекціонери Динамо помітили та запросили на перегляд». — про те, чому почав займатися футболом та чому батько не відразу в Динамо відвів в інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)

«Тренерський штаб навпаки мені допомагав. Я ж взагалі хлопчиком був. Може, ще тоді не так усвідомлював. Вже коли став старшим, то відчув такий тиск, але все було добре у цьому в плані. Від хлопців у колективі теж особливого ставлення через це не було». — про те чи відчував до себе особливе ставлення через динамівський бекграунд батька в інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)

«Не сказав, що була прямо «дідовщина». Я просто розумів, у яку команду потрапив: що там зірки, гравці високого рівня. Коли дізнався, що їду на збори з першою командою, то трохи злякався. Але потім поговорив з батьком, він мені сказав: «Ти що? Це такий шанс! Давай, роби все можливе від себе. Головне – після тренувань відновлюйся, не соромся у масажну кімнату заходити, через те, що ти молодший. І будь впевнений у собі». Ось так я і поїхав на свій перший збір. Це правда, навантаження там були дуже великі. Мені 17 років виповнилося, коли я поїхав на збори. Пам’ятаю, що навіть лікарі підходили до Газзаєва та казали, що треба збавити оберти. Газзаєв відповідав: «Ні. Повністю нехай виконує». Я так розумію, що він мене перевіряв на наявність характеру: витримаю чи не витримаю. У підсумку витримав. Можна сказати, що він заклав фундамент мого фізичного стану». — про те, як до першої команди Динамо потрапив, коли її очолював Валерій Газзаєв у інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)

«Перша серйозна травма у мене була пов’язана з коліном – власна зв’язка надколінка. Вона, здебільшого, турбує спортсменів, які займаються стрибками, або баскетболістів. А такі навантаження, як у Газзаєва… Ми завжди через бар’єри стрибали, було багато стрибкових вправ. Думаю, що на цьому тлі десь ця зв’язка і не витримала. Тим більше, що мені було 17 років, я тільки зростав, і зв’язки, можливо, могли витримувати тільки до якогось часу. Отримав цю травму і вилетів. Інша травма коліна у мене була за збірну Яковенка, трапилася в ігровому моменті. Товариська гра – буквально 15-20 хвилина, стався той стик – і я вилетів десь на п’ять місяців. Відновився, почав набирати форму, з дублем займався. І майже відразу у тренувальному процесу ми відпрацьовували один в один із захисниками, і якось так сталося, що він мені на коліно наступив, я його підвернув і порвав дві зв’язки на гомілкостопі. І знову вилетів на три місяці. Ось такий у мене період протягом року був, постійно випадав». — про те, як після дебюту почали переслідувати травми в інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)

«Сьомін молодь дуже любив, підпускав її. Але це припало на той період, коли в мене травми були, тому тільки одну гру провів. Блохін? Що сказати… Він мені говорив: «Треба тобі відновитися, за дубль декілька матчів зіграти». І ось у дублі я весь час і провів по суті… Про навантаження нічого не можу сказати, бо на збори за нього я, здається, не їздив. Але так, пам’ятаю «камон плей» і ось всі ці моменти типу: «А я б забив». Ну, певно, може собі дозволити такі вислови володар «Золотого м’яча», легендарний футболіст». — про те, як встиг провести по одній грі за Динамо під керівництвом Юрія Сьоміна та Олега Блохіна в інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)

«З Ребровим було працювати одне задоволення. Тренувальний процес цікавий: все інтенсивно, все з м’ячем. Було все на високому рівні. Відчувалося, що це тренер топрівня. Хотілося прямо виходити на кожне тренування. Від нього було найбільше довіри. Помічником у нього був тоді Рауль Ріанчо, він також до мене добре ставився. На початку була дуже велика довіра до мене». — про те, як у першій команді Динамо найбільше зіграв за Сергія Реброва в інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)

«Я за себе буду говорити. Збори були, все добре, чудово себе почував, набрав кондиції. За декілька днів вже мали вилітати у Київ, було легке тренування: моделювання атак. І я прострілював у штрафний майданчик низом та потягнув передній м’яз стегна й знову вилетів. Відновлювався, потім приїхав і Хацкевич мені сказав: «Потрібно набрати кондиції через дубль, декілька матчів зіграєш, а там буде видно». Так я у дублі пів року і провів, зіграв матчів 15. Потім він мене вже взяв у заявку на матч з Карпатами, коли ми 1:2 програли. Я вийшов, здається, на 20-30 хвилин. І ось це була єдина гра під його керівництвом за першу команду. ...Жодних образ немає. Розумію, що травми мене вибивали, завадили розвитку. Думаю, що я пересидів у Динамо. Просто на той момент прийшов Хацкевич, який мені сказав перепідписувати контракт. Я перепідписав і ось так вийшло, що не вдалося за нього заграти. Тоді вже стало очевидним, що потрібно ухвалювати рішення йти з Динамо. Дякую Ігорю Михайловичу Суркісу, який мене відпустив. Я розірвав контракт, а він мені сказав: «Бажаю тобі всього найкращого, не хочу гальмувати твою кар’єру. Йди грай – я тебе відпускаю». Тоді тільки він говорив, а я сидів, слухав і кивав головою. Почув від нього дуже теплі слова. Ігор Михайлович дуже сподівався, що я заграю в Динамо. Але це футбольне життя. Так ми і розійшлися, я подякував йому». — про те, чому пішов із київського "Динамо" в інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)

«Чемпіонат в Чехії навіть на той час був хорошого рівня, усі команди грали до останньої хвилини. Там було цікаво, тим більше, що це був мій перший подібний досвід у 19 років. Це все-таки Ліга Європи, де ми пройшли три раунди кваліфікації та потрапили у груповий етап. Це божевільний досвід, як для молодого гравця. Ми з групи тоді ж ще вийшли – це взагалі космос. Тоді ще Сергій Рибалка був, який мені дуже допомагав. У Чехії він для мене став другим батьком:)». — про те, як виступав за чеський Слован в інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)

«Це точно один з найкращих відрізків. Але були хороші періоди при Реброві в Динамо, у Чорноморці. Але в Десні – так. Я там стабільно 2,5 роки себе добре почував, був гравцем стартового складу. Мав упевненість у власних силах. Я себе відчував, немов риба у воді. Все це завдяки Олександру Рябоконю та його тренерському штабу. Ну і, звісно, колектив у нас був міцний, футболісти хорошого рівня. Не даремно ми тоді займали четверте місце та виходили у єврокубки». — про те, що найкращий період зрілої кар’єри пройшов у чернігівській Десні в інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)

«Емоції після того голу були позитивні. Зараз тим більше, коли переглядаю той гол. Кайфую. Хоча ми в тому фіналі й програли, але на наступний рік ми приїхали та 4:0 їх обіграли. Тому я вдвічі більше задоволений, коли потрапляю на відео з тих матчів. Як наважився на удар? Та просто на тренуваннях постійно бив. Мені з дитинства було байдуже, з якої дистанції пробивати. Тим більше, що тоді я відчував впевненість. З великим задоволенням та мотивацією приїжджав до збірної. Такі рішення ухвалюються, коли ти маєш впевненість і перебуваєш у хороших кондиціях. Реакцію нашого тренерського штабу, думаю, всі бачили. Там було все зрозуміло, усі були в шоці, не розуміли як звідти можна забити. Реакція росіян? Наче нічого не казали, але в тому фіналі вони жахливо себе поводили. Могли сказати пару ласкавих слів, за які можна зачепитися та, як кажуть, по обличчю отримати. Не по-футбольному, якісь гнилі вони». — про те, що був одним з провідних гравців різних за віком юнацьких збірних України та фантастичний гол у ворота збірної Росії в інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)

«Звісно, адже досі не дебютував. Це моя і мрія, і мета. Щоб туди потрапити, треба стабільно грати, демонструвати гідну статистику. Байдуже – потрапиш ти туди у 18, 30, чи у 36 років. Завжди є шанс туди пробитися». — про те, що потрапляв до резервного списку національної збірної України, проте так і не дебютував у інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)

«Та якогось такого захоплення не маю. Іноді думаю про те, що буде після ігрової кар’єри. Проте ще шість-сім років я хочу грати на високому рівні. Все для цього роблю: слідкую за собою, займаюсь індивідуально. Щодо тренерства, то поки себе там не бачу, але все може бути. Зараз усі думки лише про футбол». — про перспективи своєї кар'єри в інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)

«Ще б більше працював би над собою. Більше присвячував собі часу, працював би в залі. Зараз ми бачимо, що багато гравців різних чемпіонатів слідкують за харчуванням, сном, займаються зі своїми тренерами». — про те, що б змінив у власній футбольній кар’єрі, якби була така можливість в інтерв'ю сайту "Український футбол" «Суркіс сподівався, що я заграю в Динамо»: Калитвинцев – про Реброва, Шевченка, Мудрика, свої травми та гол росіянам (12 квітня 2024 року)