З нами житиме еласмотерій

«З нами житиме еласмотерій» — дебютна збірка оповідань українського письменника та медійника Романа Голубовського, яка вперше вийшла у видавництві «Лабораторія» 2024 року. У цих текстах автор створює альтернативний всесвіт, де межі абсурду і реальності стерті: на сторінках оживають доісторичні істоти, персонажі падають із полиць, на яблунях з’являється лик Божої Матері, сцени переповнені одночасно страхом, сміхом і болем. Збірка відзначається сміливими експериментами з формою, сатиричним пафосом та авторською іронією, а також темами деколоніального спадку, впливу медіа та війни на суспільство.

Цитати

У тебе є незвичний дар, який просто так у цьому житті нікому не дається. Ти народжений для великих справ. І в нас немає сумнівів, що ти є саме тою людиною, на яку ми всі чекали. Людиною, яка поведе вперед нашу спільноту. Бо саме ти — наш Люк Скайвокер. Ти — наш Томас А. Андерсон. Ти — наш Тайлер Дерден. Ти потрібен нам, а ми потрібні тобі.

Хіба може зрівнятись радість від написання книги з радістю від запуску цілого конвеєра? Промисловість — це щось величне, таке що захоплює, від чого памороки: величезні мости, глибоченні шахти, гігантські механізми, широченні кар’єри. Усе це неможливо створити одному, ти один проти всього цього як мурашка.

Хіба це поганий текст? Навіть якщо слабо написаний, він заслуговує трохи більше пояснень, ніж те, що написав цей гівнюк: «Добрий день! У вас картонний персонаж». Звісно, картонний. За цією грою слів ховається іронія, а за формою персонажа — метафора. Хіба це не повинно бути очевидним для редактора? Ну хіба не довбак? А що це у нас за новий лист? «Ще раз добрий день! Перепрошую, мій кіт стрибнув до мене, поки я набирав текст повідомлення, і я випадково надіслав недописаного листа. У вас картонний персонаж, буквально картонний — і у цьому щось є. Чи не могли б ви надіслати ще оповідань? Хотів би переглянути».

— Підтверджую склад злочину: тут справді сильно мовчать! Хлопець підіймає погляд від книги й дивується. — Увесь тиждень цей молодий чоловік нічого не робить, тільки сидить тут і читає, — каже священник.

У цій роботі ти вирішуєш одну невеличку задачку, маленький шматок, несеш крихту. А разом ви отримуєте цілий велетенський, щоб не сказати величний, результат. Це окриляє, дає наснагу, така синергетична спільна робота надає сенс твоєму окремому одинокому існуванню. В момент такого прозріння найважливіше — це знайти однодумців, знайти людей, які, як і ти, цікавляться верстатобудуванням, марять чорною металургією і готові годинами говорити про видобуток вугілля.