З любов’ю — тато

«З любов’ю — тато» — художня книжка українського письменника, військового та режисера Валерія Пузіка, написана під час його служби у російсько-українській війні. Уперше видана 2024 року.

Цитати

Війна триває щонайменше дев’ять років. Я познайомився з Ірою на другий, а Орест народився на четвертий рік російсько-української війни. Ми познайомились, одружились і народили сина на війні. Ми звикли жити з нею пліч-о-пліч. Звикли її не помічати. Вона стала тлом нашого життя. І була такою до 24 лютого. До моменту, поки війна не постукала в наші двері знову. Ми — покоління війни. І я не знаю, що чекає на нас далі. І таких, як ми, тисячі.

Сину, не знаю, з чого почати. Мабуть, варто з хорошого. Кажуть, до України повернулися лелеки. Сам не бачив, але це тішить. Ночі холодні. Зранку красивий туман. Співають птахи. Вчора до нас прибився маленький кудлатий песик. Дуже смішний. Назвали його Солдат Пундик. Він тобі сподобався б. Пундик, малий і теплий клубок шерсті, постійно хоче гратися і їсти. Дуже прикольний. Розважає нас.

Колись я розповім тобі про все… Але зараз я хочу, щоб ти знав: Ми залишились, і нас багато. Ми залишились і не віддамо жодного клаптика нашого узбережжя, не віддамо море, вулиці й, тим паче, не віддамо наші книгарні (я знаю, яка для тебе найважливіша, і вона під надійною охороною). Це наше місто, наша країна, наша земля і наше небо.

Ми гуляли біля моря і бачили підтоплений буксир. Дивно було бачити таке. А потім ми дізналися, що на наші кораблі напали військові Росії. А ще через день президент підписав указ про введення воєнного стану в Україні. Ця осінь туманом облягла береги Чорного моря, і тепер воно не таке безпечне, як здавалось. Вітер несе прохолоду, ламає гілки дерев, Чорне море штормить, воно стає хижим і дуже-дуже холодним. Чайки літають над нами. Піна лежить на узбережжі. Піна днів.

Іра пише: «Минуло годин п’ять, як я прочитала йому листа від тебе, і от він сказав написати тобі лист у відповідь: “Тато, я знаю, що ти не в мене, ти мене не бачиш, але я тебе люблю. З любов’ю — Орест!”».