Зубков Віктор Захарович

Зубков Віктор Захарович

Стаття у Вікіпедії

Віктор Захарович Зубков (2 травня 1943, Панютине, Оріхівський район, Запорізька область, УРСР, СРСР) — радянський футболіст, захисник та тренер. Майстер спорту СРСР (1969).

Цитати

«Футбол і життя в Одесі з перших днів нагадували мені суцільне свято. Я приїхав сюди з Донецька, але в Одесі народилися мої діти, а потім четверо внуків і шестеро правнуків. Інтуїція якось мені підказала: "Одеса – це для тебе". Я приїхав сюди вперше у 19 років і закохався у місто. Чотирма роками раніше у Львові побував – теж страшенно місто сподобалося. Але доля відправила мене на берег Чорного моря». — про життя в Одесі з 1967 року в інтерв'ю газеті «Факти» "Не стримався і вдарив партнера. Соромно дотепер": анархіст у Шахтарі, секретна зброя Чорноморця та свідок епідемії (24 травня 2022 року)

«Я також за донецький Локомотив грав – добре проявив себе у поєдинку з одеситами і сподобався їм. Пам'ятаю, як зранку у день матчу пішов на Соборку – це давній аналог нинішніх соцмереж чи інтернет-форумів. Там усі новини про Чорноморець можна було дізнатися. "Сьогодні Чорноморець буде розривати їх", – перемовлялися між собою дядьки. Також почув характеристику лідера Чорноморця Костянтина Фурса. "Він злодій", – казали одесити. Не міг зрозуміти, що це означає. ...Тренер дав завдання зіграти персонально проти Фурса. Як виявилося, він мав одну особливість – моментально перехоплював м'ячі, коли захисник пасував воротарю назад. Я цього уникав і зіграв непогано». — про те, як у Чорноморець переходив із Шахтаря в інтерв'ю газеті «Факти» "Не стримався і вдарив партнера. Соромно дотепер": анархіст у Шахтарі, секретна зброя Чорноморця та свідок епідемії (24 травня 2022 року)

«То були буремні часи війни. Фактично мама врятувала мені життя. Вона поїхала народжувати до сестри у Запорізьку область, на свою малу батьківщину. Взагалі моя родина добряче натерпілася. Її батька розстріляли свого часу як куркуля. Вони голод пережили, війну – страшні часи були. ...Батько, а також рідний та двоюрідний брати були шахтарями. Тато зустрів той час, коли Донецьк німці окупували. Коли дізналися, що тато працює шахтарем, то вирішили не чіпати. Насправді моє прізвище Зубко. Це вже згодом батькові букву "в" додали. Коли я народився, то мама просила записати саме з таким прізвищем – Зубков. Якби взяв її прізвище Могила, то теж могли виникнути проблеми – все-таки розкуркулений рід». — про власне походження в інтерв'ю газеті «Факти» "Не стримався і вдарив партнера. Соромно дотепер": анархіст у Шахтарі, секретна зброя Чорноморця та свідок епідемії (24 травня 2022 року)

«Я – гірничий електромеханік, не з чужих слів знаю, що таке спускатися у забій. Це брак повітря, пил, темнота, вода і щурі. Словом, справжня каторга. Не бачив себе у цій діяльності, тому після завершення технікуму я поїхав у Луганськ, де вступив у педінститут. Відчував, що роблю успіхи у футболі, відтак, зосередився на цій справі». — про перехід до футболу в шахтарському середовищі в інтерв'ю газеті «Факти» "Не стримався і вдарив партнера. Соромно дотепер": анархіст у Шахтарі, секретна зброя Чорноморця та свідок епідемії (24 травня 2022 року)

«Мені пощастило виступати у ветеранській збірній СРСР. Там і Шестерньов, і Хоміч, і Воронін грали. Навіть у поважному віці цікаво було зіграти з цими людьми в одній команді. Взяти до прикладу Ігоря Нетто – чудова і вихована людина з тонкою душею, тварин любив. А Лев Іванович… Завжди повторював, що найбільш суворий суддя – це людина сама для себе. Ми з ним не раз на філософські теми спілкувалися. ...Коли я був начальником команди, то часто їздив у Москву. Питання вирішував різноманітні, наприклад, футболіста заявити. Зайти у Федерацію з порожніми руками не міг, тому брав із собою віскі та цигарки. Колоскова завжди на місці нема, а поруч двері Лева Івановича. "О, Одесо, заходь", – зустрічав мене Яшин. Документи підписав, справу зроблено, тому пропоную пообідати у ресторані. Поїхали, посиділи, тихенько підходжу до офіціанта: "Друже, скільки це коштує? Давай я оплачу". А той каже, що не треба ніяких грошей – Лев Іванович уже все оплатив». — про знайомство із Левом Яшином, Ігорем Стрельцовим та Ігорем Нетто в інтерв'ю газеті «Факти» "Не стримався і вдарив партнера. Соромно дотепер": анархіст у Шахтарі, секретна зброя Чорноморця та свідок епідемії (24 травня 2022 року)

«Шахтар легко розібрався зі Спартаком 3:0. На воротах у москвичів був Володимир Маслаченко, наближався кінець поєдинку. Відверто кажучи, я не знаю, як там опинився. Ананченко головою влучив у поперечку, а я добив у сітку». — про те, як вперше проти Лева Яшина зіграв у 1964-му році та забив свій перший гол у Вищій лізі в інтерв'ю газеті «Факти» "Не стримався і вдарив партнера. Соромно дотепер": анархіст у Шахтарі, секретна зброя Чорноморця та свідок епідемії (24 травня 2022 року)

«Ми перебували на обсервації на стадіоні. Одного дня нас облили якоюсь "хлоркою", посадили в автобус і відвезли у Київ. Там команда мешкала на базі київського Динамо і приймала суперників на Центральному стадіоні. Це теж не сприяло комфорту і успішним результатам». — про те, як виглядали тренування після повідомлення про епідемію холери в 1970 році в Одесі в інтерв'ю газеті «Факти» "Не стримався і вдарив партнера. Соромно дотепер": анархіст у Шахтарі, секретна зброя Чорноморця та свідок епідемії (24 травня 2022 року)

«Толік у першому сезоні наколотив понад 20 голів, а у другому взагалі рекордні 38 настріляв. У нас із Шепелем якось відбувся скандал безпосередньо на полі, на очах тисяч людей. Соромно дотепер. ...Я традиційно побіг вперед, віддав пас і очікував на те, що він зіграє у стінку. Толік цього не зробив, тому я у коректній формі висловив претензію: "Для чого ти мене обрізаєш? Тепер треба 70 метрів назад бігти". У відповідь я тільки почув грубі слова. Я не стримався і проявив слабкість – вдарив партнера. Суддя аж розгубився – не зрозумів, що сталося і навіть не вилучив мене. Так, у 1972-му грали з Крильями Совєтов. Шепель матч продовжити не зміг, тому мені довелося грати за двох. Наслідки ця історія мала жахливі – мене дискваліфікували на 5 матчів, зняли зарплату. Сильного суспільного чи колективного осуду я не відчував, навпаки мене вдосталь підтримували. Проте я сам розумів, що проявив слабкість і вчинив по-дурному. Усі бачили, як Зідан буцнув Матерацці. Так і у мене трапилося». — про конфлікт із Анатолієм Шепелем в інтерв'ю газеті «Факти» "Не стримався і вдарив партнера. Соромно дотепер": анархіст у Шахтарі, секретна зброя Чорноморця та свідок епідемії (24 травня 2022 року)

«Напевно, від природи. Пригадую, як перед поєдинком з Карпатами смикнув пах – сиджу на трибуні. Тренер каже: "Заходь у роздягальню і переодягайся". Не готувався взагалі. Навіть бутсів не взяв. Однак адміністратор усе скоренько організував, а я вийшов і забив. Часто це команду бадьорило». — про навички гри в атаці в інтерв'ю газеті «Факти» "Не стримався і вдарив партнера. Соромно дотепер": анархіст у Шахтарі, секретна зброя Чорноморця та свідок епідемії (24 травня 2022 року)

«За рік я завершив активні виступи, тому періодично починав гру у запасі. Так було і того разу. Я вийшов на поле у середині другого тайму. Толік Дорошенко мені таку передачу виписав! А я соковито влучив! Народ з розуму сходив. Я ці удари тренував і в потрібний момент втілив це у грі. Бачили, як стріляють у тарілки на льоту? Мій удар був схожим на це. Теж спрацював, як автомат». — про те, як у 1974-му році Чорноморець виграв єдину "бронзу" союзної першості та переможний гол Арарату наприкінці сезону в інтерв'ю газеті «Факти» "Не стримався і вдарив партнера. Соромно дотепер": анархіст у Шахтарі, секретна зброя Чорноморця та свідок епідемії (24 травня 2022 року)

«Якось мене Алескеров викликав і почав нарікати, мовляв, Володя блідо на полі виглядає. "У Динамо ж його не просто так запрошували раніше? Плоскині треба час", – переконував я Ахмеда Лятифовича. І як Плоскина потім розкрився. Те саме з Василем Іщаком, якого Лобановський у Києві хотів бачити. Довелося добряче за нього поборотися. Але це значення не має. Просто гляньте, хто лідирує серед гравців, які провели найбільше матчів в історії Чорноморця: Плоскина та Іщак». — про завершення виступів у 1975 році в інтерв'ю газеті «Факти» "Не стримався і вдарив партнера. Соромно дотепер": анархіст у Шахтарі, секретна зброя Чорноморця та свідок епідемії (24 травня 2022 року)

«У нас в родині є і юристи, і програмісти. Зараз у Руслана, який переїхав у Агробізнес, підростають троє дітей: дівчинка і два хлопчики. Одного з них вони з дружиною усиновили. Задатки у пацанів є, я бачу їх. Один з них, Георгій, займається футболом в Одесі. Я буду щасливий, якщо одного дня на професіональному футбольному рівні зіграє ще один Зубков. І бажано у Чорноморці». — про те, як онук Руслан продовжує футбольну династію в інтерв'ю газеті «Факти» "Не стримався і вдарив партнера. Соромно дотепер": анархіст у Шахтарі, секретна зброя Чорноморця та свідок епідемії (24 травня 2022 року)