Жванецький Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Михайлович Жванецький
Mikhail Zhvanetsky.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Михайло Михайлович Жванецький (рос. Михаил Михайлович Жванецкий; 1934) — російський письменник-сатирик єврейського походження, популярний виконавець своїх творів.

Цитати[ред.]

  • Росія — країна талантів. Талантів маса, працювати нікому.
  • Історія Росії — боротьба неуцтва з несправедливістю.
  • Чого більше всього хочеться, коли залізеш нагору? Плюнути вниз.
  • Не можеш любити — сиди дружи!
  • Заборонених речей немає, є речі нерекомендовані.
  • У нас в Одесі швидко підняте не вважається таким, що впало.
  • Не готові наші люди. Жити ще не готові. Помирати не хочуть, а жити не готові.
  • Література — це мистецтво уникати слів.
  • Наша перебудова весела, як любов, коли фригідність внизу, а імпотенція зверху.
  • Під тиском із-зовні гумор народжується всередині.
  • Дивлюсь на Вас і думаю: як благотворно впливає на жінку маленька чарочка моєї крові за сніданком.
  • Дурні дуже люблять карати розумних. По-перше, себе піднімають. По-друге, розумніше виходять. По-третє, всі бачать, хто головний. Єдине — потім не знають, що робити.
  • У чому наша різниця: замість того, щоб крикнути:
    — Що ж ви, суки, робите?!
    Ми думаємо: «Що ж вони, суки, роблять».
  • Сидиш удома — здається, всі удома сидять. Вийдеш на вулицю — здається, що всі вийшли. Потрапиш на вокзал — думаєш, ну, всі поїхали. У лікарні враження, що всі туди залягли; на кладовищі — всі загинаються. Ну багато нас. На все вистачає. І усюди занадто.
  • Дві речі ми зрозуміли: словам не вірити — раз, сподіватися на себе — два. Зовнішніх ворогів у нас немає. Ми їм не потрібні. Завойовувати нас собі дорожче. А раптом ми переможемо?! Отже із зовнішніми ворогами ми розправилися власним прикладом. А внутрішнім щастя не буде. Вони живуть в нашому оточенні. Ми знаємо один одного напам'ять і бачемо наскрізь. Отже, життя продовжується.
  • Як сказав один східний мудрець, що живе в Одесі, — не можна бути чесним і нечесним в один і той же час, навіть якщо це відбувається в різних місцях.
  • Наша воля нагадує світлофор, у якого горять три вогні відразу.
  • Сила волі, принциповість, чесність — усе в нас є, але їх не проявляємо — час іще не прийшов.
  • Для порятунку потопаючого недостатньо подати йому руку — важливо, щоб він у відповідь простягнув свою[1].
  • Позитивні емоції виникають після того, коли доводиться на все покласти[1]
  • Думка є думкою тоді, коли вона придумана головою[1].
  • Одна голова — добре, проте з тулубом — краще[1].
  • Не варто переходити вулицю на той світ[1].
  • Правота пішохода актуальна до тих пір, поки він живий[1].
  • Жлобство — це поєднання хамства і невігластва з нахабством і боягузтвом[1].
  • Його обличчя нагадує об'єкт для внутрішньом'язових ін'єкцій[1].
  • Якщо вас характеризують як багатогранну особистість, то не варто спокушатися, оскільки може виявитися, що ви гад, паразит і сволота одночасно[1].
  • Краще алібі — опинитися жертвою[1].
  • Не вказуйте, що мені треба робити, і я перестану говорити, куди вам слід іти[1].
  • Ідеаліст є той, хто, помітивши приємний запах троянди в порівнянні з капустою, буде стверджувати, що і суп з неї виявиться смачніше[1]
  • Під час суперечки з ідіотом уяви собі, що такою ж справою займається і він[1].
  • Якщо ваші родичі або друзі довго вам не дзвонять, отже, у них все добре[1].

Примітки[ред.]