Жадан Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Жадан Сергій Вікторович
Serhiy Zhadan 2015.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Сергій Вікторович Жадан (нар. 1974) — український поет, прозаїк, есеїст і перекладач.

Цитати[ред.]

  • Рок давно перестав бути музикою протесту. Смішно протестувати в країні де алкоголізм переміг на рівні національної ідеї, і всі твої дитячі ілюзії та утопічні уявлення про справжнє життя (секс, драгз і рок-н-рол, чорт його забирай) виявилися дитячими забавками порівняно із суровою реальністю.
  • Рок-н-рол давно позбувся своєї соціальної складової, власне не лише він: сьогоднішнє мистецтво — дохла шкапа з пересувного луна-парку — якщо і придатна на щось, так хіба смітити посеред вулиці.
  • Демони, які зазвичай заважають жити і не дають дихати, давно зникли з вулиць і публічних місць, з ними неможливо боротися за допомогою барикад і вуличних концертів, вони ховаються в приватних помешканнях і закритих клубах і тому вся боротьба давно перенеслася туди.
  •  

Треба розуміти, коли вони (політики) говорять про надбання українського народу, насправді йдеться про лобіювання лише інтересів російської мови й про повне блокування розвитку та пропагування української.

 
WikiQuote Laurel wreath green.png
Ця цитата була обрана цитатою дня 23 серпня 2016 року.

Роман «Депеш Мод» (2004)[ред.]

  • Я себе почуваю, як ріка, яка пливе проти власної течії.
  • Бувають в житті такі моменти, коли найвищою чеснотою і найбільшим моральним вчинком є звільнити оточуючих від своєх присутності, такі речі розуміти треба.
  • я боюся, що засну, і просто не додумаюсь прокинутися.
  • …як не крути, а в Радянському Союзі були дві речі, котрими можна було пишатись — футбольний чемпіонат і ядерна зброя…
  • Ми не гомосексуалісти, але все до того йде.
  • [Підліток Собака Павлов намагається пройти у метро за посвідченням своєї бабусі]
—Це, — показує Собака посвідчення. — Моя бабуся.
— Ну й що?
— Вона — ветеран.
Ну а ти що хочеш?
— Вона в танку горіла.

Жінка ще раз дивиться в посвідчення. Хто її знає, думає вона, може, й горіла, по фото не скажеш.


[Вася зумів ввечері додзвонитися до радіоведучого і вони провадять розмову]

— Ось кого із відомих осіб з бородою ви знаєте? — дещо манірно говорить ведучий.
— Санта Клауса, — говорить Вася.
— Ну, ні, — ображається ведучий. — Я вам говорю про реальних осіб. Про тих, хто насправді є.
— А Санта Клауса що — немає?
— Немає, звичайно.
— Да, мужик? — єхидно говорить Вася. — Це ти сам придумав?
— Що придумав? — не розуміє ведучий.
— Про Санта Клауса. Це ж придумати таке треба — Санта Клауса немає.

Роман «Ворошиловград» (2010)[ред.]

[спогади головного героя про дитинство]

  • Всі ми хотіли стати пілотами. Більшість із нас стали лузерами. (С. 29)[1]
  • … потрібно вміти пригадати все, що було з нами і що було з тими, хто поруч із нами. Це головне. Бо коли ти все згадаєш, піти тобі буде не так просто.

Сергій Жадан і «Собаки в космосі»[ред.]

Наведено деякі слова з пісень Сергія Жадана та гурту «Собаки в космосі».

«Зброя пролетаріату» (2012)[ред.]

  •  

…Система це орган, що заміщує совість,
це депутати, мандати і ювілейні дати,
система — це можливість ні за що не відповідати.
І єдине, що має над системою владу,
це булижник — зброя пролетаріату.

Ніхто не пришле тобі нормального директора,
чесного ректора чи податкового інспектора.
Нікого не цікавлять твої завали й стреси,
приступи агресії й сезонні депресії.

Нікого не хвилює, як ти повернеш кредити.
В разі чого, тебе можна буде засудити і посадити.
Нікого не турбують твої потреби.
Тому давай, браток, — все залежить від тебе!

Вчи історію.
Готуй революцію.
Лишай аудиторію.
Виходь на вулицю!

  — «Зброя пролетаріату»
  •  

…триста китайців добу до Будапешта —
перші вже на місці, підтягнуться і решта.

Й збираючись у клубах на свята і на паради,
на засідання китайської марксистської громади,
вони співатимуть: «Мао!
Ми на місці, Мао!»

Китайців ніколи не буває замало…

  — «300 китайців»
  •  

Мудаками стають бюджетники, яких виганяють на мітинги.
Мудаками стають журналісти, які співпрацюють із владою.
Мудаками стають старі письменники і молоді політики,
і навіть не знаю, чи можна вважати це для суспільства
серйозною втратою.

  — «Мудаки»
  •  

Мало хто розуміє специфіку політичної боротьби,
громадяни згадують про політиків лише на певній стадії непрухи й злоби,
мовляв, головне — потрапити до прохідної частини списку, а там що хочеш роби,
можеш прямо в сесійній залі курити свої гриби.

Умови роботи депутата невтішні й сумні —
їх примушують голосувати в будні і вихідні.
Тому замість займатися економікою й ліквідовувати заборгованості по зарплатні,
вони краще знову де-небудь поб'ються з приводу якої-небудь ***ні.

  — «Ляшко»

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg